Розкуповують як гарячі пиріжки: попит на дерев’яні брикети зростає під час енергетичної кризи в Україні

Невелика майстерня сповнена пилу, який утворює машина для пресування відходів деревини, що працює на повну потужність у центрі приміщення. Власник підприємства Валентин та двоє його помічників завантажують спресовані брикети, що виготовляє пристрій, на піддон вагою в тонну. Кожну з цих палет можна використовувати для опалення будинку протягом кількох місяців у морозні зимові дні. 

На тлі перебоїв з енергопостачанням, спричинених атаками Російської Федераціїна критичну енергетичну інфраструктуру в Україні, люди шукають альтернативні джерела палива. Брикети з тирси є менш витратним і до того ж екологічним рішенням. Більшість матеріалів, які використовуються для виробництва, переробляються з промислових відходів деревини. Крім того, під час спалювання брикетів утворюється значно менше золи, ніж від вугілля або традиційних дров. 

«Ми отримуємо багато замовлень, у тому числі від власників готелів на гірських курортах. Тонна цих брикетів дає стільки ж тепла, скільки ціла вантажівка деревини, але ми рятуємо багато дерев, просто використовуючи відходи, які виробники все одно викинули б. У перші місяці ми розмістили рекламу про нашу продукцію в мережі, але довелося її видалити, оскільки не було можливостей задовольнити попит», — пояснює Валентин. 

Валентин — ветеран війни, який брав участь у бойових діях під час конфлікту на сході України у 2014-2015 роках. Повернувшись з фронту, він вирішив відкрити власний бізнес у Галичі на заході України. Торік чоловік отримав допомогу від МОМ для розширення свого бізнесу в рамках проєкту, що фінансується Європейським Союзом і спрямований на посилення стійкості громад шляхом соціально-економічної підтримки ветеранів. Завдяки гранту він зміг придбати прес для брикетів, що дозволило йому значно розширити виробництво, задовольнити попит і створити робочі місця. 

24 лютого, коли Російська Федерація розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, Валентин саме їхав на роботу. Він вирішив, що не може залишатися осторонь і знову долучився до Збройних Сил України, аби захистити свою країну. Перебуваючи під Києвом, його загін потрапив у засідку, і півтора місяця Валентин провів у полоні. 

Відтоді пів року чоловік лікувався в Україні та Німеччині. Валентин ще досі кульгає і намагається пристосуватися до протеза у нозі. Ветеран каже, що у ці важкі часи доходи від його бізнесу допомагали йому та його родині виживати, адже значна частина його заощаджень пішла на реабілітацію. 

Ще одужуючи, Валентин повернувся до роботи. Спостерігаючи, як процвітає бізнес, він відчуває мотивацію розвивати його далі. Валентин сподівається подвоїти виробничі потужності свого підприємства, щоб виробляти до 30 тонн брикетів на місяць. Безперечно, з наближенням зими попит лише зростатиме. 

Двічі переживши перехід до цивільного життя, Валентин вважає, що після повернення з передової важливо не сприймати цей досвід як самопожертву та приховувати травму, а навпаки, за потреби важливо шукати професійну психосоціальну підтримку.  

Згідно з опитуванням МОМ серед ветеранів, які служили на сході України з 2014 до 2021 року, більше третини респондентів були зацікавлені у започаткуванні власного бізнесу, щоб успішно реінтегруватися в соціально-економічне життя громади. Проте більшості не вистачало коштів, знання місцевого ринку та навичок ведення бізнесу. 

За оцінками Уряду України, кількість ветеранів наприкінці війни може сягнути 5 мільйонів. У рамках програм щодо відновлення, стійкості та примирення МОМ прагне надалі підтримувати колишніх учасників бойових дій під час їхнього повернення до цивільного життя та робити внесок у зусилля щодо розбудови миру в Україні.