Переселенець без документів: чи є вихід із правового глухого кута?

Івано-Франківськ — «Юридично, я начебто й не існую. Так, нібито просто упав із неба», — каже 31-річний Євген, сидячи поряд зі своєю цивільною дружиною і двома дітьми у крихітній кімнаті в гуртожитку в Івано-Франківську, куди вони нещодавно переїхали. 

Народжений у Російській Федерації, Євген зростав у кількох сиротинцях в Україні після того, як його матір позбавили батьківських прав, а батько помер у доволі молодому віці. Свідоцтва про народження його дітей Мілани та Євгена-молодшого — єдині офіційні документи, де зазначене його ім’я. 

У зв’язку зі складним минулим Євген так і не зміг отримати паспорт чи здобути доступ до багатьох прав: на освіту, гідну роботу, можливість офіційно одружитися зі своєю партнеркою Маргаритою, відкрити рахунок у банку чи отримати державну допомогу, на яку він мав би мати право як внутрішньо переміщена особа.

Євгенові було доволі складно жити у такому правовому глухому куті ще до початку війни, однак за нинішніх обставин ситуація значно погіршилася. 

У середині березня Євген із вагітною Маргаритою і дворічною Міланою були змушені рятуватися втечею з Ізюма на Харківщині після того, як упродовж кількох тижнів їм довелося ховатися у холодному підвалі. Родині пощастило знайти безпечний прихисток біля Харкова і спершу вони не планували їхати далі. Однак пожежа у будинку не залишила їм вибору і вони пристали на пропозицію знайомого виїхати на західну Україну. 

«Приїхавши, ми віддали йому всі гроші, які мали — близько 10 тисяч гривень (270 доларів США). Він їх узяв і просто зник. Три дні потому прийшла жінка, яка сказала нам забиратися геть, бо оренду було заплачено лише за кілька днів. Відтоді нам так і не вдалося зв’язатися із ним, він просто зник, залишивши нас без даху над головою», — пригадує Євген. 

Не маючи заощаджень, Євген і Маргарита зрештою знайшли прихисток у школі, що слугувала колективним центром для переселенців, а згодом — у гуртожитку. Щоб забезпечити їхній добробут, Міжнародна організація з міграції (МОМ) планує підтримати родину грошовою допомогою для оплати оренди індивідуального помешкання.

Дбаючи про сім’ю, яка от-от мала збільшитися, Євген почав шукати роботу, погоджуючись на будь-яку пропозицію. Без документів, що засвідчують його особу, він не зміг знайти працевлаштуватися на постійній основі чи зареєструватися як внутрішньо переміщена особа та отримати соціальну допомогу.

У пошуках юридичної консультації чоловік звернувся до партнерської неурядової організації МОМ «Карітас», яка перенаправила сім’ю для отримання спеціалізованого захисту МОМ. Завдяки цьому родина Євгена змогла оплатити послуги  в місцевому пологовому будинку, придбати одяг, дитячі речі, обігрівач та сплатити борги за комунальні послуги.

Під час розмови з працівниками МОМ з’ясувалося, що Євген раніше працював на будівництві і сподівався на можливість використовувати свої навички. За його словами, отримання будівельних інструментів від МОМ стало поворотним моментом, оскільки тепер він може отримати кращу роботу. На зароблені гроші Євген зміг купити зимовий одяг для своєї родини, зокрема для новонародженого Євгена-молодшого.

«Ми вдячні за всю допомогу, яку отримали. У мене — двоє дітей і дружина, я не можу дозволити собі скласти руки. Я щасливий, що можу працювати і можу побудувати для нас краще майбутнє», — каже чоловік.

Наразі пара планує залишатися в Івано-Франківську, допоки ситуація не покращиться. Як і мільйони інших українців, зараз вони стикаються з суттєвими відключеннями електроенергії та відсутністю гарячої води й опалення, що ще дужче загострює їхні потреби. «Ми сподіваємося, що війна невдовзі закінчиться і мій чоловік нарешті отримає своє перше посвідчення, аби ми могли офіційно одружитися», — вірить Маргарита.

Після всього, що вони пережили, Маргарита відчуває, що може покластися на свого партнера і в щасливі, і в скрутні часи. «Євген завжди каже мені не хвилюватися, адже за чорною смугою завжди настає біла».

Юридично закріплена ідентифікація особи має центральне значення для забезпечення законної міграції та захисту прав мігрантів під час їхньої міграційної подорожі. МОМ прагне полегшити доступ до легальної ідентифікації для всіх на підтримку Порядку денного до 2030 року та Глобального договору щодо безпечної, впорядкованої та законної міграції.

Потреби в захисті в Україні зараз більші, ніж будь-коли. Згідно з опитуванням, проведеним МОМ, через потрясіння, пов’язані з війною, вразливість українців подвоїлася порівняно з минулим роком, і кожен другий українець наражається на ризики торгівлі людьми чи інших форм експлуатації. З початку війни в лютому МОМ надала спеціалізовану допомогу із захисту понад 500 особам.