Війна, що постукала у двері двічі

«Моя тривожна валізка завжди складена. Усі документи напоготові. Для інших речей може просто не вистачити часу», — каже 52-річна Олена* за горнятком м’ятного чаю, що, на її переконання, допомагає їй краще спати вночі й давати раду емоційному навантаженню, спричиненому війною. На відміну від більшості населення України, для неї війна почалася не рік тому на світанку 24 лютого. Це було на вісім років раніше, коли на сході України спалахнув збройний конфлікт, зруйнувавши долі близько півтора мільйона осіб, що покинули власні домівки. 

«Усе, чим ми володіли — наша оселя, наш бізнес, навіть сімейні фотографії, залишилися там. Як і всі переселенці, ми думали, що одного дня повернемося», — пригадує жінка, тепер сумніваючись, чи настане така мить. Коли перші танки та озброєні люди з’явилися на Донеччині, Олена разом з чоловіком Андрієм* зачинили двері своєї домівки та власного магазину солодощів і вирушили в дорогу  з двома синами.

Усе їхнє минуле життя, в якому Олена була успішною майстринею кондитерських виробів, маючи постійних клієнтів, залишилося по той бік лінії розмежування, що поділяла Україну на підконтрольні та непідконтрольні Уряду території. Кілька разів вони їздили назад, аби забрати деякі речі, зокрема кондитерське обладнання Олени, однак стикалися з перешкодами через заходи, запроваджені тодішньою самопроголошеною владою.

За останні вісім років родина Олени мешкала у Дніпрі, Одесі, а згодом у Харкові, другому найбільшому місті України. Її сини одружилися і мали щасливе сімейне життя, а Олена змогла знову відновити своє ремесло з випічки солодощів, використовуючи обладнання, здебільшого позичене у друзів. Однак ця відновлена стабільність була дуже крихкою.

Найгірші побоювання справдилися 24 лютого 2022 року, коли Російська Федерація розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Харків опинився серед найбільш постраждалих районів, тож Олена не вагалася: «Відчуття було зовсім інше, аніж у 2014 році, коли ми просто сиділи і чекали, поки хтось скаже, що нам робити. Як тільки ми почули про небезпеку, почали збирати речі, сіли в авто і вирушили на захід України». 

У наступні тижні повномасштабна війна спричинила найбільшу хвилю переміщення в Європі з часів Другової світової війни. За лічені тижні кількість осіб, що потребували гуманітарної допомоги в України, зросла з 3 до 18 мільйонів. Так само, які і родина Олени, близько третини переселенців в Україні (27%) покинули домівки на Харківщині, згідно з останнім дослідженням МОМ. Олені з чоловіком вдалося винайняти квартиру у містечку Бучач на Тернопільщині. Її ситуація — типова для більшості людей, що зазнали переміщення всередині країни. 60% осіб, опитаних МОМ, зазначили, що живуть в орендованому житлі, і близько чверті переселенців покладаються на соціальні виплати.  

Навіть спільних виплат, які отримують Андрій та Олена, не достатньо, щоб сплачувати за орендоване житло та забезпечувати нагальні потреби, зокрема купувати ліки та отримувати медичні послуги. Невдовзі після першого переміщення з Андрієм стався інфаркт, а події останнього року підірвали його здоров’я ще дужче. Намагаючись звести кінці з кінцями, Олена знову покладається на свій кулінарний талант, аби завоювати серця клієнтів у місцевій громаді Бучача: 

«Після 2014 року я продала свої коштовності, щоб підтримати родину. Нині мені немає що продати. Я почала ходити місцевими кав’ярнями, пропонуючи свої вироби, і з дня у день замовлень ставало більше. Випікання солодощів допомагає мені впоратися з тривогою та невідомістю. Це розкіш для мене — піти до магазину, накупити всього і пекти щось для нас. Але я дуже люблю готувати для інших. Коли бачу, що люди посміхаються, що їм подобаються мої вироби, то почуваюся щасливою». 

У межах програми захисту МОМ надала Олені спеціалізовану допомогу, що включала відшкодування витрат для Андрія, який зараз проходить курс лікування. Олена також отримала напівпрофесійний міксер, що стане в нагоді для збільшення виробництва, і планшет, завдяки якому вона зможе розробити сторінку для соціальних мереж, аби продавати смачну випічку. 

Із початку повномасштабної війни МОМ надала гуманітарну допомогу, зокрема спеціалізовані послуги в сфері захисту, майже 3 мільйонам переміщеним та постраждалим від війни особам в Україні. Надаючи пріоритет поточному гуманітарному реагуванню, МОМ також розробляє середньо- і довготермінові заходи, аби сприяти захисту, захищаючи гідність і добробут людей, покращувати їхні засоби для існування та житлові умови, а також підтримувати відновлення бізнесу й розвиток житлових рішень у співпраці з урядовими партнерами. 

* Імена змінено.