Від скла для банків до розмінувальної техніки: Український сімейний бізнес адаптується до війни та переселення

Львів - На заході України у двох майстернях поблизу Львова щодня можна почути дзенькіт і грюкіт жовто-блакитних машин. Тут технічні фахівці ретельно і з прискіпливістю виготовляють броньоване скло перед тим, як встановити його в автомобілі своїх клієнтів. Серед багатьох історій адаптації в умовах війни, історія цього сімейного бізнесу яскраво виділяється та демонструє незламність духу українського народу.  

Заснований у Криму, цей сімейний бізнес пережив не одне, а два переміщення. Спочатку через анексію Криму в 2014 році, а потім ще раз: із Мелітополя, в Запорізькій області, у перші дні повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році.  

«Наш перший переїзд був хаотичним», - ділиться Анастасія, яка керує бізнесом разом зі своїм батьком. Проте, навіть без сторонньої допомоги, сім'я змогла відкрити бізнес у Мелітополі. 

Майже вісім років бізнес працював відносно стабільно, виробляючи скло для будівництва, устаткування для машин швидкої допомоги та куленепробивне скло для банків. У 2022 році, російське вторгнення в Україну змусило родину знову тікати, цього разу до Львівської області.   

«Цього разу ми не встигли перевезти жодного обладнання, бо не мали достатньо часу. Наше обладнання дуже важке, близько 22 тонн, його швидко не перевезеш », - розповідає Анастасія.  

Опинившись у безпеці у Львові, батько Анастасії вирішив знову відновлювати бізнес. Цього разу це вдалося завдяки банківській позиці та бізнес-гранту від Міжнародної організації з міграції (МОМ). Гроші від банку використали на придбання обладнання, але їх не вистачило на закупівлю сировини, а вона була потрібна, щоб розпочати виробництво.  

Куленепробивне скло виготовляється шляхом нашарування скла та полікарбонатного пластику. Пластик розміщується між шарами скла, а потім загартовується в печі під тиском. 

«Нам було дуже складно купувати матеріали, коли ми намагалися перезапустити бізнес. Треба було замовляти у перевіреної компанії в Німеччині, і у нас не було грошей, щоб відразу купити достатню кількість матеріалів, поки ми не отримали грантові кошти», - розповіла Анастасія.  

Через вплив війни на енергетичну інфраструктуру, минула зима була дуже складною в Україні, і бізнес не міг функціонувати без опалення для працівників. На прохання сім’ї, МОМ надала підтримку підприємству, встановивши нову систему, яка гарантувала, що перебої з електроенергією не вплинуть на опалення.  

Окрім безпосереднього впливу бізнесу на захист цивільного населення та гуманітарних працівників, сім'я також серйозно ставиться до питань екологічності, попри складні обставини, в яких доводиться працювати. Від використання переробленого мазуту для опалення до забезпечення мінімальних відходів у виробничих процесах - цей сімейний бізнес є прикладом екосвідомої діяльності в умовах кризи. 

Анастасія відійшла від бізнесу після того, як сім’я виїхала з Криму у 2014 році. Вона не приєдналася до батька, коли той переїхав до Мелітополя. Натомість вона, її чоловік і двоє дітей обрали Ірпінь, місто, розташоване в годині їзди від Києва. В Ірпіні Анастасія відкрила власну фотостудію, паралельно допомагаючи батькові з маркетингом. Але війна не оминула Ірпінь у 2022 році.  

«Це було найгірше, що мені доводилося робити в житті - будити дітей о 5 ранку, просити їх нічого не питати та бігти у машину». 

«Цього разу Анастасія переїхала разом з батьком до Львова і не хоче розлучатися: "Тому що в цій ситуації, на війні, ми повинні бути поруч і відчувати себе в безпеці ». Зараз сім'я пристосовується до життя в новій громаді, та сподівається, що їхній сімейний бізнес зможе допомогти якомога більшій кількості людей. 

Ця історія - не лише про бізнес, що адаптується у складні часи. Вона також про стійкість і непохитне рішення сім'ї залишатися разом та підтримувати одне одного, а також про організації та окремих осіб, які допомагають тим, хто цього потребує.   

МОМ надала грант сімейному бізнесу завдяки фінансуванню Міністерства економічного співробітництва та розвитку Федеративної Республіки Німеччина та Німецького банку розвитку (KfW). 

Автори: Олівія Хедон та Анна Цибко