-
Про МОМ
Про МОММіжнародна організація з міграції (МОМ) є частиною системи ООН як провідна міжурядова організація, що підтримує гуманну та впорядковану міграцію для загального блага. МОМ працює в Україні з 1996 року.
Про нас
Про нас
МОМ у світі
МОМ у світі
-
Наша діяльність
Наша діяльністьЯк провідна міжурядова організація, що підтримує гуманну та впорядковану міграцію для загального блага, МОМ грає ключову роль у досягненні Цілей сталого розвитку, працюючи у різних сферах, які поєднують гуманітарну допомогу та сталий розвиток. В Україні МОМ підтримує мігрантів шляхом різноманітних заходів із переселення, підтримки та захисту.
- Дані та ресурси
- Як долучитися
- 2030 Agenda
Вінниця - Мати трьох дітей, професійна масажистка і косметологиня, двічі переселенка, Олена зуміла побудувати нове життя попри численні виклики війни та переміщення. Своїм досвідом вона поділилася на форумі для переселенців "Осілі птахи", який нещодавно пройшов у Вінниці за ініціативи МОМ.
Її історія переміщення почалася у 2014 році. Вагітна третьою дитиною, Олена разом із сім'єю була змушена покинути Дебальцеве на сході України, коли бойові дії наблизилися до міста, та оселитися в невеликому селищі міського типу в Балаклійському районі Харківської області.
У Дебальцевому сім'я Олени жила спокійним життям: вона мала масажний кабінет, а її чоловік — бізнес, пов’язаний із будівництвом. Після переїзду на Харківщину довелося шукати нові способи заробітку. Маючи медичну освіту, Олена влаштувалася медсестрою в міську лікарню, але її мрією було мати власний бізнес у сфері здоров’я та краси, який вона незабаром і відкрила.
Олена почала шукати джерела фінансування і подала заявку на грант від МОМ для підприємців-початківців, який успішно отримала. За кошти гранту Олена придбала апарат для масажу тіла та обличчя, що допомогло їй розширити спектр послуг і залучити більше клієнтів.
Сім'я мала стабільний дохід і навіть купила будинок, але, на жаль, війна знову наздогнала їх у 2022 році, і родині знову довелося тікати. На цей раз у Вінницю.
"Вдруге переїжджати було важче. Російські війська були вже за 15 км від Балаклії, мости були підірвані. Залишився тільки один дерев'яний міст, по якому ми могли виїхати", — згадує Олена.
Після того, як Олена вдруге втратила свій бізнес і будинок, вона була у відчаї. Постійні переїзди та складні обставини призвели до розлучення з чоловіком. Олена зрозуміла, що для того, щоб розпочати все з нуля у Вінниці, їй необхідно знайти нову мету.
Так вона почала практикувати боді-флекс — комплекс дихальних вправ для схуднення та оздоровлення. Усупереч труднощам, пов'язаним з переміщенням, Олена хотіла знайти своє місце в новій громаді, і завдяки заняттям з боді-флексу зустріла однодумців, які захотіли займатися разом із нею.
"Я раджу всім, хто опинився у безвиході, шукати будь-яке заняття, яке допоможе відчути себе краще та змушуватиме прокидатися зранку ", — поділилася Олена з учасниками форуму.
Однак Олена розуміла, що повинна робити більше, щоб забезпечити свою сім'ю. Також їй хотілося бути корисною для громади, що її прийняла. Вона знов почала працювати масажисткою. Її першими клієнтами стали такі ж переселенці, як і вона сама.
Активна участь у житті переселенської спільноти у Вінниці привела її на один із заходів, влаштованих партнером МОМ — ГО “Джерело надії”. У межах програми комплексної підтримки від МОМ та Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), про яку вона дізналася на заході, Олена отримала необхідне косметологічне обладнання для відкриття її власної справи у Вінниці — апарат для лазерного омолодження шкіри. Це дало їй можливість відкрити власний косметологічний кабінет.
Маленький, але затишний кабінет майстрині краси тепер має все необхідне.
"В Олени неймовірні руки. Я захоплююся її талантом та із задоволенням ходжу до неї тепер не лише на масаж обличчя та тіла, але й на косметологічні процедури", - розказує Людмила, яка прийшла на сеанс до майстрині.
Старша донька Олени вже долучилася до родинної справи, допомагаючи просувати бізнес у соцмережах, а сама косметологиня активно інвестує свій час у громадське життя. Наприклад, два роки поспіль бере участь у благодійних забігах. Також відвідує заходи для переселенців, збирає групи для спільних занять боді-флексом, постійно проходить різні професійні тренінги та курси:
"Мій день розпочинається о четвертій ранку з пробіжки та дихальних вправ. Я зустрічаю сонечко щодня. Я хочу все встигнути, знаєте? Хочу встигнути жити. А ще я багато працюю, щоб достойно жити та ростити дітей".
Досвід Олени є важливим прикладом адаптації та успішної інтеграції у нову громаду. Саме тому вона рада ділитися своїми здобутками з іншими – надихати та підбадьорювати інших переселенців і не тільки.