Історія
17 лис 2022
By:
  • Варвара Жлуктенко | Менеджерка з комунікацій Представництва МОМ в Україні
Після відступу російських військ від Чернігова на початку квітня, Галина намагається допомагати сусідам, чиї будинки було зруйновано. Фото: МОМ/Вікторія Жабокрицька

Чернігів, 17 листопада 2022 – Волонтерка з Чернігова Галина бачила багато й може розповісти багато.

«У нас тут бабуся з дочкою живуть просто у гаражі. Їхній дім зруйнований, але йти у модульне містечко вони бояться, бо не дай боже хтось залізе й покраде, — розповідає Галина. —Десь можна їх зрозуміти: коли було все, і не стало нічого. Їм дали якісь каструлі, й вони ними дорожать…»

У перший місяць війни люди у Бобровиці ховалися у погребах чи підвалах. Фото: МОМ/Вікторія Жабокрицька

Галина народилася у Білорусі й переїхала до України, коли вийшла заміж. Багато років вона прожила у чернігівському районі Бобровиця, що зазнало величезних руйнувань у перші тижні російського вторгнення.

«Ми сиділи вдома в підвалі, ледве витримували холод. Але коли вийдеш — порохом воняє, над головою літак летить, все просто труситься і навколо горить», — згадує Галина.

Разом із родиною вона ненадовго виїхала до Західної України, а потім повернулася на руїни Бобровиці. Тепер Галина залучена до розподілу гуманітарної допомоги, що находить з-за кордону та від українських добродійників.

Половина внутрішньо переміщених осіб, опитаних Міжнародною організацією з міграції (МОМ) наприкінці жовтня повідомили, що їхні будинки було пошкоджено (45%) чи повністю зруйновано (5%). Майже всі ці люди зазначили відсутність коштів як основну перешкоду відбудові свого майна.

Ганна ночує у модульному містечку для людей, які втратили домівки, але щоранку приходить до свого подвір’я, де команда МОМ поспішає відбудувати її будинок. Фото: МОМ/Вікторія Жабокрицька

Представництво МОМ в Україні допомогло 77-річній пані Ганні з частковою відбудовою її будинку. Новий дах уже встановлено, і скоро мобільна будівельна бригада МОМ перейде до внутрішніх робіт.

Сусід пані Ганни, хірург місцевого шпиталю, відбудовує свій дім самотужки. Спершу він відмовлявся від набору для екстреного ремонту, казав, що іншим допомога потрібніша. Але зрештою отриманий від МОМ брезент для накриття став у нагоді в холодні й дощові осінні дні.

Погода останніми тижнями погіршується, і люди знають, що це тільки початок.

«Люди хочуть відбудовуватися, але не в кожного є гроші. Комусь дають матеріали, але треба ще ж і руки, і голова, і гроші», — каже Галина.

Галина рада, коли вдається допомогти таким людям, як Ганна (на фото), у яких війна відібрала майже все. Фото: МОМ/Вікторія Жабокрицька

Із червня місцева молодь та мешканці Чернігівської області приїжджають до Бобровиці вечорами та на вихідних, щоб допомогти розібрати завали, нашвидкуруч полагодити чи частково відновити пошкоджені будинки, але потреби значно більші за наявні ресурси.

До початку повномасштабної війни Галина ніколи не займалася волонтерством. Тепер вона регулярно готує суп, пиріжки та чай для бригад волонтерів: «У мене вікна були пошкоджені, але це дрібниці в порівнянні з усім довкола. Мені хотілося хоч чимось бути корисною».

Галина щодня стикається зі спектром людських емоцій, від болю та зневіри до вдячності й надії. Сама вона намагається зберігати терпіння та стійкість.

«Ніколи не зрозумієш, що переживає людина, поки не пройдеш шлях у її чоботях».

Станом на листопад 2022, МОМ видала набори для екстреного ремонту 19,5 тис родин у різних регіонах України. МОМ також завершила ремонти у 80 приватних будинках, роботи у 51 будинку тривали.

Допомогу Ганні, її сусіду-лікарю та колективним центрам у Чернігові МОМ надала за фінансування Бюро гуманітарної допомоги Агентства США з Міжнародного розвитку (USAID).