-
Про МОМ
Про МОММіжнародна організація з міграції (МОМ) є частиною системи ООН як провідна міжурядова організація, що підтримує гуманну та впорядковану міграцію для загального блага. МОМ працює в Україні з 1996 року.
Про нас
Про нас
МОМ у світі
МОМ у світі
-
Наша діяльність
Наша діяльністьЯк провідна міжурядова організація, що підтримує гуманну та впорядковану міграцію для загального блага, МОМ грає ключову роль у досягненні Цілей сталого розвитку, працюючи у різних сферах, які поєднують гуманітарну допомогу та сталий розвиток. В Україні МОМ підтримує мігрантів шляхом різноманітних заходів із переселення, підтримки та захисту.
- Дані та ресурси
- Як долучитися
- 2030 Agenda
Дніпропетровщина — Село Чумаки, що розташоване у самому серці Дніпропетровської області, стало місцем нещодавньої зустрічі, організованої командою з питань психічного здоров'я та психосоціальної підтримки МОМ, під час якої сім'ї ветеранів змогли відчути підтримку через обмін досвідом.
Цього разу команда запросила сім'ї на захід, на якому вони не тільки відчули засопокійливу присутність коней, а й мали змогу краще познайомитися та підтримали один одного. Серед них були дві сім'ї з унікальними історіями життєстійкості.
Перша сім'я — 14-річна Марія та її мати Світлана — несе важкий тягар втрати. Батько Марії, ветеран Збройних сил України з 2014 року, трагічно загинув на війні у квітні 2022 року, через два місяці після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Згадуючи, як все було, Світлана зізнається, що на початку було дуже важко обговорювати свій досвід та ділитися ним з іншими: «Спочатку було дуже важко навіть говорити про це». Однак захід – катання на конях та екскурсія до конюшні – став простором для єднання з іншими сім’ями ветеранів, які мають схожі історії та добре розуміють складний досвід одне одного.
Для Марії верхова їзда стала джерелом радості та сили. «Я дізналася про верхову їзду від своєї двоюрідної сестри. Одного разу я пішла з нею на тренування і так закохалася у цей вид спорту», – з посмішкою ділиться Марія. Незважаючи на те, що дівчина називає себе інтровертом, вона знаходить розраду у спілкуванні з друзями та різних хобі, як то танець живота, а з недавніх пір ще й вивчення англійської.
Їхні спогади про довоєнне життя, зокрема, про сімейні поїздки на море, залишаються дорогими серцю. «Ми всією сім'єю їздили на Азовське море, особливо коли Марія була маленькою», – згадує Світлана. «Але зараз нам немає часу сумувати, нам є чим зайнятися», – додає вона.
"Щовечора я лягаю спати з думкою, що прокинуся від його повідомлення: "Доброго ранку, кохана".
В іншому куточку заходу Катерина* та її 10-річні сини-близнюки, Максим та Матвій*, діляться власним досвідом. Чоловік Катерини, відданий залізничник, який доєднався до лав Збройних сил, служить в українській армії з 2021 року. «Залізниця була його справжнім коханням», – каже Катерина, згадуючи пристрасть чоловіка до колишньої професії.
Катерина поєднує професійні обов'язки з турботою про синів і постійними хвилюваннями про безпеку чоловіка. Проте, незважаючи на відстань і невизначеність, сім'я знаходить час для спілкування та спільної радості. Хлопчики з радістю розповідають про нечасті візити батька додому. Тоді вони втрьох працюють на подвір'ї: попереднього разу, коли батько приїхав додому, хлопці допомагали йому обрізати дерева в саду.
«Щовечора я лягаю спати з думкою, що прокинуся від його повідомлення: "Доброго ранку, кохана"», – ділиться Катерина, підкреслюючи емоційний вплив розлуки на подружжя. Однак, незважаючи на хвилювання, вона зберігає непохитний оптимізм перед своїми синами. «Ми дуже хвилюємося, але залишаємося позитивно налаштованими. Все буде добре. Найголовніше, щоб усі вони повернулися додому живими і здоровими», – каже вона про свого чоловіка, а також усіх українських військових. Хлопці кивають на знак згоди, додаючи: «Ми завжди пишемо йому, як ми за ним сумуємо».
Під кінець заходу, коли учасники зібралися у колі та поділилися спільними емоціями та досвідом, вони відчули себе не лише згуртованими та сповненими нових сил завдяки встановленим зв’язкам.
Під час бесіди фахівці МОМ пропонують корисні дихальні та інші вправи для саморегуляції, якими учасники зможуть користуватися самостійно у стресових ситуаціях.
«Важливим елементом таких заходів є спілкування людей зі схожим життєвим досвідом, можливість поділитися спільними емоціями та переживаннями, підтримати один одного під професійним наглядом команди МОМ», – розповідає Світлана Волович, фасилітаторка соціальних заходів у Дніпровській команді МОМ з питань психічного здоров'я та психосоціальної підтримки.
Захід організовано МОМ у рамках проєкту "Шлях Стійкості" за фінансової підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.
*імена було змінено з метою захисту приватності осіб