Віталій — ювелір із Краматорська. Колись він жив і працював у Горлівці, там одружився, там народився його син. «Андрій народжувався під звуки винищувачів — якраз тоді, у липні 2014-го у Горлівці все почалося і нас конкретно бомбили», — розповідає Віталій. Забравши дружину та сина з пологового будинку, Віталій схопив документи, мінімум речей — і вивіз родину з Горлівки. Кілька місяців їздили по всій Україні, від родичів до родичів, а потім колишній колега запропонував роботу на ювелірному підприємстві в Краматорську. Приїхали сім’єю до Краматорська — а робочого місця немає... Проте вже так втомилися від переїздів, що вирішили спинитися. Віталій подався на свій перший грант, винайняв малесеньку комірчину і почав працювати на себе. З цієї комірки й почалася майстерня «Діамантова рука». Потроху справа розширювалася, орендували більше приміщення, з’явилися постійні клієнти.

«Яка наша спеціалізація? Та все, чого не купиш у магазині», — каже Віталій. Сьогодні його майстерня пропонує які завгодно ювелірні вироби, зокрема й релігійні атрибути, обереги та символи для різних субкультур, індивідуальні замовлення за ескізами, а також ремонт будь-якої складності. Віталій пишається, що зробив собі хрестик не гірший, ніж у священника, і що власноруч виготовив обидві свої обручки. Чого обидві? Бо якось рука від роботи з реактивами набрякла, і першу обручку довелося зрізати…

Щоб вилити прикрасу з металу, потрібно отримати прототип з воску, так звану «восківку», а потім — спеціальну гумову форму. Раніше Віталій замовляв такі форми і просто тиражував вироби, але нещодавно вирішив рухатися далі. Торік подався в програму МОМ з підтримки малого бізнесу для ВПО, котра фінансувалася Урядом Німеччини через Німецький банк розвитку KfW. Захистивши бізнес-план, отримав грант у вигляді техніки. Так у «Діамантовій руці» з’явилося багато нового обладнання, та особливо Віталій пишається вулканізатором, який дозволяє створювати гумові прес-форми. «Грант став для мене поштовхом. Колись, можливо, повністю перейду від роботи з металом до виготовлення форм, і тоді хай інші майстри їх у мене замовляють і тиражують мої задумки», — мріє Віталій.

Коли в «Діамантову руку» прийшли два стажери, Віталій зрозумів, що йому подобається викладати: «Я маю педагогічні здібності, вмію пояснювати, ділитися досвідом, і в цьому напрямі мені також варто розвиватися». За 15 хвилин екскурсії майстернею ми й самі, здається, чимало зрозуміли про ювелірну справу — близько чверті того, що може розповісти п’ятирічний Андрійко.

Мікроскоп — також частина гранту від МОМ. Тепер можна вигравіювати на прикрасах хоч який дрібний напис.