«Морський котик», який мріє про лавандові поля

«Мама розповідала, що я коли був маленький, завжди копирсався в землі. Та й взагалі кажуть, що рослини заспокоюють. Вийдеш собі в садочок, посидиш трохи на гойдалці, і на душі краще стає, — розповідає Андрій, колишній український «морський котик», грантер проекту МОМ із реінтеграції ветеранів. — Коли людина 24 години на добу й сім днів на тиждень постійно напружена й проживає в такому стресі рік чи півтора, дуже хочеться спокою».  

На його подвір’ї у селі попід Львовом — дві теплиці загальною площею 500 кв. м, перед хатою вишикувалися рівними рядками понад 5 тис. саджанців туй. «Тут завжди садили картоплю, але я нарешті переконав батьків, що це марна трата часу та грошей. Треба вирощувати щось, що потребує меншого догляду, а прибуток приносить достатній. Тоді ми за виторг купимо і буряка, і бульби скільки треба».

Андрій за освітою радіомонтер і контролер радіоелектронної апаратури та приладів. Утім, він не знайшов роботу за фахом, то ж здебільшого працював на будівництві в Україні й за кордоном, мав власний бізнес із продажу дверей та вікон. У 2013 році поїхав працювати до Росії, звідки повернувся із початком протестів на Майдані. У 2015 розпочав військову службу в складі 73-го морського центру спеціальних операцій, понад рік виконував завдання на сході України. Після повернення додому хотів знову заробляти будівництвом, але здоров’я було підірване: «Доводилося спати, де нічка застала, — і в снігу, і в болоті. По десять днів жили з рюкзаком, який важив 40–50 кг».

Андрій вирішив зайнятися тим, що йому до душі. Як ветеран, отримав ділянку поруч із батьківською хатою, і кілька тижнів разом із батьком розчищав її від чагарників. Надихнувшись досвідом побратима Миколи Стецьківа, відомого власника полуничної плантації, хотів і собі вирощувати полуницю. Першу теплицю зводили разом із батьком. «Осінь була, болото, — сміється Андрій. — Люди йдуть і запитують: «То що, теплицю під квіти будуєте?» Один сусід, другий, третій так запитав, і поки до весни дійшло, ми вирішили, що таки треба вирощувати квіти».

Улітку в теплиці квітнули саджанці ірландської троянди еустоми, розсаду якої Андрій замовляв аж у Голландії. Спершу справи зі збутом дорогої у вирощуванні квітки йшли не дуже добре, але після того, як сюжети про Андрія вийшли на телебаченні, з’явилися гуртові покупці й бізнес налагодився.

Згодом Андрій побудував іще одну теплицю, і з лютого почав вирощувати у ній салат. «Ночі не спали, бо треба було опалювати теплицю. Дванадцята година, друга, третя ночі, а ти підкидаєш паливо в котел. Ну нічого, виросла салата: і зелена, і червона».

Після закінчення салатного сезону знайомий підказав Андрію, що варто посадити огірки, й допоміг із розсадою. Зростають огірки в особливих умовах. Котел, тепловентилятори, до 500 м теплої підлоги, закопаної в землю, щоб рослини «тримали ноги в теплі», а ще утеплення зі спеціальним наповнювачем і обшивкою — Андрій пишається своїм сонячним вегетарієм. Каже, допомогли його знання як електромонтера й фахівця з будівництва. Чогось навчився з роликів на YouTube, щось підказали друзі: «Немає нічого страшного, потрібно просто пробувати. Ну помилився, ну буває. Зрозумів, у чому помилка й як треба робити».

Андрій з дружиною виховують двох доньок і зокрема з цієї причини вирощують усе за органічними технологіями. «Нам не так важливий бізнес, як те, щоб наші діти не потруїлися», — каже Андрій. Разом із партнерами він також займається озелененням ділянок, обрізкою садів, доглядом за газонами. Мають інтернет-сторінку з продажу декоративних рослин, яка наступного року допоможе продавати ті самі туї, що ростуть перед батьківською хатою — коли вони доростуть до півметра й більше.

Ще один бізнес на майбутнє для Андрія — це лаванда, якою він засадив одну з теплиць. Каже, йому дуже подобається запах. Наступного року планує також висадити лавандові кущі у відкритий ґрунт і створити фотозону для агротуризму. Для догляду за цим «куточком Франції» вже все є: як грант від МОМ на кошти Євросоюзу Андрій отримав газонокосарку, секатори й інший завжди необхідний дрібний садовий інвентар.

Фінансований Євросоюзом проект МОМ з реінтеграції ветеранів триває із січня 2019 до червня 2020 року і впроваджується в трьох пілотних областях: Київській, Дніпропетровській та Львівській. У рамках проекту передбачено підтримку заходів соціального згуртування: спортивних змагань, майстер-класів, круглих столів із представниками місцевої влади. Кваліфіковану психологічну допомогу в рамках проекту надають фахівці, які пройшли підготовку з роботи з ветеранами та членами їхніх родин. Ще одним компонентом проекту є тренінги та гранти на підтримку кар’єрного розвитку та самозайнятості ветеранів. Так, гранти до 400 євро на професійну освіту, перекваліфікацію або підвищення кваліфікації буде надано 400 ветеранам, що пройдуть конкурсний відбір. Стільки ж ветеранів отримають гранти розміром до 1 000 євро на розвиток власної справи.