Історія
By:
  • Юлія Гомонець

17 квітня цього року центр Чернігова зазнав масованої ракетної атаки, яка забрала життя 18 людей. Постраждали також будівлі лікарні, університету та десятки приватних підприємств. На вулиці Шевченка, яка опинилася в епіцентрі удару, вже майже не знайти слідів руйнувань, але багато болю все ще відчувається у спогадах власників розташованих на ній бізнесів.   

У той день у салоні краси Людмили вибило вікна та двері, тріснули стіни та зірвало стелю, пошкодило меблі та приладдя. 

«Це був ранок середи, і я не знаю, яким дивом у салоні не опинилося нікого з працівників: хтось був на семінарі, хтось узяв лікарняний, я ж у той день вирішила зробити собі вихідний з нагоди дня народження дитини», — каже Людмила.   

Завдяки гранту від МОМ вдалося замінити вікна та двері, а також відремонтувати стіни, які були розбиті вщент. Фото: МОМ/Юлія Гомонець

Людмила давно займається перукарською справою і раніше винаймала приміщення для роботи. У березні 2024 року вона здійснила свою мрію та відкрила власний салон. Ремонт довелося робити з нуля, але пропрацювати після довгоочікуваного відкриття довелося лише трохи більше місяця.  

Для Людмили та її сусідів по вулиці: маленьких кафе, магазинів та інших бізнесів, критично важливо було відновити роботу якнайшвидше після атаки. Міжнародна організація з міграції (МОМ), у рамках проєкту, що фінансується Урядом Німеччини через Німецький банк розвитку KfW, підтримала 13 мікробізнесів грантами на ремонт приміщень. У салоні Людмили на кошти гранту вдалося відремонтувати стіни, встановити нові вікна та двері. 

Окрім  Людмили, в салоні працюють ще дві перукарки, майстриня з манікюру та масажистка. Фото: МОМ/Юлія Гомонець

Останніми тижнями сирени в Чернігові лунають чи не щогодини, як і у більшості інших міст України. Людмила зізнається, що боїться нової ракетної атаки та дуже хвилюється про власний бізнес: 

«Страх є. Коли чую сирену, стає дуже тривожно. Не хотілося б пережити все це ще раз. Але ми відкрили бізнес вже під час активної війни, тому я розумію, що боятися — це не вихід. Треба продовжувати працювати та робити людей щасливішими, хоча б за допомогою нової зачіски».

Фото руйнувань унаслідок ракетної атаки та фото після ремонту. Фото: МОМ/Юлія Гомонець

Вулиця Шевченка — жвава та велелюдна,  адже тут розташовані Чернігівська політехніка, багато кафе та парк, де сім’ї полюбляють гуляти з собаками. Містяни люблять та знають маленьку кав’ярню біля парку та охоче заходять за напоєм та смаколиками. Ця затишна кав’ярня також постраждала під час атаки 17 квітня.

Фото до та після. Власниця кав’ярні Юлія з лабрадором Зумою — улюбленцем сім’ї та відвідувачів кафе. Фото: МОМ/Юлія Гомонець

«Ми тільки відкрилися, тільки закінчили ремонт. У ранок прильоту тут був тільки мій чоловік, але він дуже обачний і моніторив ситуацію з тривогою, тому встиг сховатися за барною стійкою і вцілів», — ділиться пані Юлія, власниця кафе. 

Руйнування не дозволяли продовжувати роботу. У приміщенні вибило вікна та двері, а через тріснуті стіни перебувати там було небезпечно. Квітнева трагедія не була першим викликом для справи Юлії та її чоловіка: у серпні 2023 року російська ракета вже пошкодила їхню першу кав’ярню на іншій локації. 

Юлія у кав’ярні. Стіна за баром була дуже пошкоджена внаслідок атаки. Фото: МОМ/Юлія Гомонець

«Ми з чоловіком відкрили власний бізнес одразу після того, як на Чернігівщині закінчилися бойові дії та окупація. Ми вклали у цю справу всі сили, час та гроші, які у нас були, з однією думкою про те, що плануємо залишатися та працювати в Україні, а за кордон — тільки відпочивати. Після першого “прильоту” було важко, після другого руки опустилися, але ненадовго. Коли дізналися, що отримаємо допомогу, це дуже нас підбадьорило та змотивувало», — розповідає Юлія. 

Натхнена підтримкою Юлія мріє про ще одне кафе, а далі — про ще один бізнес та власне виробництво:

«Окрім мене та чоловіка, у нас працює ще шестеро людей. Ми платимо податки, ми замовляємо продукцію у виробників з Чернігова та Києва. Я багато планую та даю собі на це зелене світло. Зараз страшно, але не хочеться стояти на місці».

Дарина з чоловіком — стоматологи. Вони відкрили власну клініку в Чернігові за півроку до початку війни. Сьогодні на лікування до них щодня приходять десятки дітей та дорослих. Унаслідок вибухів 17 квітня у приміщенні клініки вибило всі вікна та вхідні двері, було пошкоджено скляні частини інтер’єру та меблі. 

Дарина біля входу та всередині клініки. Нові двері та вікна вдалося встановити завдяки допомозі від МОМ. Фото: МОМ/Юлія Гомонець

«Всі дуже перелякалися, але, на щастя, ніхто не постраждав. Допомога з ремонтом надійшла дуже швидко: вже в перший тиждень після атаки тут були майстри, які рахували заміри для нових вікон», — розказує Дарина. 

Допомога мікробізнесам у Чернігові стала можливою у рамках проєкту МОМ “Життєздатність+”, що сприяє економічній інтеграції переселенців та осіб, постраждалих від війни. За фінансування Міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини через Німецький банк розвитку KfW, проєкт впроваджується у Сумській, Чернігівській та Київській областях, де підприємці зможуть отримати гранти сумою до 20 000 євро на перезапуск та підтримку бізнесу.