Крапля дому. Родина з Сєвєродонецька, яка покращує якість води в Бучі

«Через інтенсивні обстріли у Сєвєродонецьку не стало води – жодної краплі з кранів. Поки була електрика, ми перевели автомати в режим безкоштовного розливу. А потім люди почали власноруч розбирати наші установки, аби  отримати будь-яку воду», – розповідає Євген. Так минулого року його сімейний бізнес з очищення питної води став критичним виробництвом.  

П’ять років тому родина Андрухових  – брати Антон і Євген та їхній батько Валерій Вікторович – знайшли свою нішу у покращенні якості питної води. Спочатку вони встановлювали автомати очищення води інших виробників, але заглибившись у цей процес, швидко виявили численні недоліки.  

«Найперше, що нам не сподобалося у виробників – це відсутність каналізаційного стоку. Вода переливається постійно з бутилів, а навколо автоматів – калюжі. З цього все почалося», – пояснює один із робітників, Олександр. Так, виявляючи дедалі більше недосконалостей, команда з нуля розробила осмотичні установки для очищення води. Орієнтувались на клімат степів та суворі зими, коли на вулиці могло бути до мінус 25. Тому габаритні системи очищення та автомат розливу почали встановлювати окремо. Невеликий блок розливу – на фасадах будинків, а системи очищення та ємність для зберігання води – у підвалах, де гідравлічна частина залишиться у теплі та не вийде з ладу під час холодів. Це вберегло установки не тільки взимку, але й з початком обстрілів та відключень світла. Інша деталь, яка виявилася неочікувано ефективною, – товсті сталеві корпуси блоків розливу, які витримували потрапляння уламків. Євген розповідає, що вже за кілька тижнів з початку вторгнення Російської Федерації інші термінали зупинились, а «наші автомати працювали, і ми Сєвєродонецьк забезпечували водою ще якийсь час». 

Коли ситуація в місті загострилась, вивезти вдалось тільки свої родини. Після кількох переїздів зупинились у Бучі. Розповідають, що в усьому тут бачать Сєвєродонецьк – за розмірами міста, атмосферою та навіть руйнуваннями, які може залишити тільки війна. Але що відрізняє два міста – це якість води. У Бучі – якість гірша, тож чиста питна вода тут потрібна не менше. Закупити обладнання для перезапуску виробництва вдалось завдяки грантовій програмі від МОМ.

Відчувши підтримку, виробництво продовжили покращувати. Найстарший член команди, Валерій Вікторович, працює з інженерною частиною. Він власноруч створює плати – «мозок» терміналів. Чоловік пригадує часи, коли усе доводилось промальовувати вручну на ватманах. У Бучі, під час відключень світла, він вивчив програми для конструювання автоматів у віртуальному середовищі. На цьому етапі та під час 3Д-моделювання можна виявити дефекти до запуску у виробництво.  

З офісу Євген веде до найближчого автомата очищення води, який його команда вже встигла встановити в Бучі. Поряд з кнопкою для набору води – кнопка для озонування, так можна продезінфікувати кожну тару. Це теж розробка команди, яка дозволяє знищити бактерії та віруси, які часто залишаються на пластикових ємностях не призначених для багаторазового використання.  

Окрім трьох фільтрів з поліпропілену та вугілля, які збирають пісок та інші великі частинки, у кожній системі встановлено чотири мембрани для очищення – «сита», що відділяють молекули води від бактерій та вірусів. Ця технологія може забезпечити найкращу якість води.  

Половина води, яку пропускають фільтри, йде очищеною до споживачів, технічну половину зливають в каналізацію. «Це екологічний варіант, бо якщо скидати в каналізацію більш концентрований розчин, то буде відбуватись ерозія ґрунтів та окислення вод», – каже Антон. 

Наприкінці розмови брати розповідають, що отримують повідомлення від інших сєвєродончан-переселенців, які згадують смачну питну воду в рідному місті: 

У межах проєкту «Розвиток МСП: економічна інтеграція внутрішньо переміщених осіб та відновлення бізнесу» (грудень 2021 року  — травень 2024 року), що фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) через Німецький банк розвитку (KfW), 319 підприємств вже отримали гранти від 4,5 до 20 тисяч євро.  

This story was written by Alisa Kyrpychova from IOM Ukraine.