До воєнного вторгнення Росії Україна посідала перше місце в Європі та Центральній Азії за обсягом приватних грошових переказів. За даними Світового банку, у 2021 році в Україну надійшли рекордні 18,2 мільярда доларів. Однак у березні та квітні Національний банк України зафіксував скорочення обсягів таких переказів на 10%, у порівнянні з середніми місячними показниками у 2020 та 2021 роках. 

Як пояснюють експерти, головною причиною стало масове переміщення мешканців України, включно з тими, що рятувалися від війни за кордон і об’єдналися з членами родин, які вже мешкали за межами країни. «Ми спостерігаємо суттєве скорочення обсягів приватних грошових переказів, надісланих в Україну українськими мігрантами. Ми припускаємо, що це може бути пов’язано з тим, що для цих домогосподарств простішим варіантом було допомогти родині переїхати і залишатися поряд з ними», — зазначив Євген Степанюк, заступник керівника Секретаріату Ради НБУ. 

Водночас українці, які залишилися в країні, продовжують отримувати грошові перекази, що відіграють ключову роль в останні місяці. За прогнозами експертів Світового банку, цьогоріч українці з-за кордону можуть переказати в Україну на 20% більше коштів, адже мільйони мігрантів та біженців надсилатимуть гроші родичам і друзям, які зіткнулися з економічними наслідками російського вторгнення. 
 

Волонтери та гуманітарні організації надають предмети першої необхідності та харчі переселенцям, що знайшли прихисток у тимчасових центрах для ВПО. Фото: МОМ/Гема Кортес

За даними нового звіту МОМ, внутрішньо переміщені особи в Україні зіткнулися з гострою кризою, пов’язаною з браком засобів до існування. Майже дві третини тих, хто мав роботу до переміщення, втратили її, а кожен п’ятий переселенець повідомляє про відсутність доходів. Якщо війна стане затяжною, а це виглядає доволі ймовірним, 90% населення України ризикує зіткнутися з бідністю і високою вразливістю, згідно з даними Програми розвитку ООН. 

Зокрема, це і родина 57-річної Валентини Гусарук — трудової мігрантки в Італії. Жінка поїхала за кордон 22 роки тому. В останні місяці її рідна Херсонщина на півдні України, відома сільськогосподарськими угіддями та безкрайніми пшеничними полями, опинилася під контролем російських військ, що має руйнівні наслідки для місцевого населення і загрожує втратою засобів до існування. 

Руйнування будівлі міської ради Херсона та приватних будинків у передмістях. Фото: Міська рада Херсона

Незадовго до війни, побоюючись найгіршого сценарію, донька Валентини Олександра та 4-річна онучка Соломія переїхали до Мілана і зараз у безпеці. Однак решта родичів, зокрема, літня мама Валентини, її сестра, чоловік та племінники, зараз мешкають на окупованих територіях біля Нової Каховки. Підтримувати з ними зв’язок стає дедалі складніше через постійні збої в доступі до інтернету та мобільного зв’язку. 

За 22 роки в Італії Валентина встигла попрацювати нянею, перекладачкою, вчителькою російської та посередницею з питань культури. Вона ніколи не припиняла підтримувати родину, надсилаючи гроші та необхідні речі. Ця допомога стала ще більш неоціненною на тлі зростання потреб на окупованих територіях, адже майбутнє регіону залишається непевним. «Я рада, що в такі критичні часи можу підтримувати родину хоча б фінансово. Ці перекази допомагають їм задовольнити головні потреби, а також підтримувати інших людей в їхній громаді».
 

“Мілан оточений Альпами, які закривають весь небокрай. Я сумую за краєвидами українського степу”, - каже Валентина. Фото: Валентина Гусарук

«Мільйони українських родин ризикують втратити базовий дохід. Гуманітарні організації та партнери, що втілюють програми розвитку, працюють, щоб задовольнити найнагальніші потреби українців, постраждалих від війни. Водночас підтримка української діаспори буде вкрай важливою у ці часи. Важливо посилювати заходи, які сприятимуть надходженню грошових переказів в Україну, такі як зниження комісії для відправників і одержувачів, сприяння використанню цифрових інструментів та розвиток співпраці між органами влади і діаспорою для фінансування ініціатив підтримки громад», — наголосив Ан Нгуєн, Голова Представництва МОМ в Україні. 

Українська діаспора також допомагає інтегруватися в приймаючі громади співвітчизникам, які були змушені рятуватися від війни за кордон. Працюючи в українській асоціації Ucraina Più – Milano, Валентина викладає на вечірніх курсах українцям, які хочуть вивчити італійську. Асоціація також сприяє культурному обміну і нещодавно відкрила другу українську бібліотеку в Мілані.
 

 

«Перебування поруч одне з одним допомагає нам пережити цю кризу. Але більшість українців, яких я зустріла, налаштовані повертатися додому, зокрема і моя донька та онучка. Вони хочуть возз’єднатися зі своїми сім’ями та відбудувати життя в Україні. Навіть зараз, коли ризики все ще дуже високі, люди повертаються, адже відчувають, що там їхня батьківщина», — каже Валентина.

Нещодавно відкрита українська бібліотека в Мілані стала одним із центрів, що об’єднує українців в Італії. Фото: Асоціація Ucraina Più – Milano.