Доля прихильна до сміливих: старші українки підтримують свої громади

Ужгород/Харків, 22 травня 2023 — «Я боролась за життя, бо маю ще багато планів», — каже Марія* (на фото вище), яка пережила жахливі бої за Маріуполь минулого року. У травні 2022 року вона змогла дістатись Ужгорода на Закарпатті. 

«Я мріяла знову побачити Ужгород, місто мого дитинства. І ось я тут! Доля прихильна до сміливих. Тож треба більше посміхатися і дякувати за наше «сьогодні», — каже вона. 

81-річна Марія кілька десятиліть тому поїхала з Ужгорода на навчання. Згодом вона оселилася у прибережному місті Маріуполь, де працювала на сталеливарному заводі «Азовсталь», який став символом стійкості та останнім оплотом, де сім'ї знаходили притулок під час російської облоги. 

Марія мала сім'ю, улюблену роботу, життя біля моря приносило радість. Навіть коли почалася повномасштабна війна, вона до останнього залишалася в місті, що стало рідним. Напередодні вторгнення чоловік Марії помер, і вона вважала за обов'язок  поставити пам'ятник на його могилі. Їй довелося  дізнатися пітьму війни, виживаючи у маленькому холодному підвалі, дбаючи про своїх хворих та слабких сусідів і ховаючи друзів на власному подвір'ї. 

«Пам’ятаю, як одного дня до нас зайшли російські військові. Солдати направили на нас зброю і сказали, що маємо п'ять хвилин, аби зібрати свої речі. Я допомогала вийти хворим сусідам. Тож не взяла нічого, навіть мій «скарб» — зубні протези — лишилися у тому підвалі», — каже вона й має сили сміятися. 

Як і тисячі інших людей, Марія змушена була виїхати та опинилася у сусідній країні після падіння Маріуполя. Завдяки допомозі волонтерів вона нарешті змогла повернутися до України і дістатись Ужгорода. 

Закінчивши розповідати свою історію, Марія повернулася до черги, щоб отримати допомогу, яку Міжнародна організація з міграції (МОМ) надавала в центрі  «Я — Маріуполь». Жінка отримала постільну білизну, гігієнічний та кухонний набори. Її рідний Маріуполь зруйновано, але її внутрішня сила незламна. Вона одразу вирішила поділитися отриманою допомогою зі своїми сусідами та друзями, запевняючи, що «їй самій не потрібно так багато». 

На іншому кінці України, у Харкові, Ірина Боксян, 96-річна викладачка фортепіано, продовжує вчити доньку своїх сусідів, незважаючи на виклики війни. Батьки Ірини прибули до України з Туреччини як біженці в 1920-х роках, і вона непохитно залишалася в Харкові, навіть коли російські війська атакували місто взимку 2022 року. 

У її вітальні стоїть старовинне фортепіано, яке супроводжувало її всі роки, коли жінка жила без родини чи родичів. 

«У мене є учні, яким я викладала фортепіано по всьому світу; деякі з них тепер стали знаменитими. Незважаючи на свій вік, я все ще знаю, що відбувається довкола. Сподіваюся, що зможу отримати телефон або що-небудь, що дозволить мені бути на зв'язку з моїми улюбленими учнями і відчувати зв'язок зі світом за межами мого будинку», — каже вона. 

Донька її сусідів, 15-річна Агнія Марія Портнова, бере уроки гри на фортепіано у Ірини з шестирічного віку. Агнія ділиться своїми виступами онлайн та з іншими музикантами в Харкові, і постійно приходить грати на фортепіано для Ірини. Хоча Ірина може робити деякі справи без сторонньої допомоги, родина Агнії підтримує жінку, особливо після того, як та впала та зламала ногу. Зважаючи, що виходити з дому для старенької тепер  — справжній виклик, можливість послухати гру Агнії стає найважливішою подією її тижня.  

Місцева неурядова організація — партнер МОМ надала Ірині постільну білизну, гігієнічний набір, а також сонячну лампу, щоб жінка могла почуватися комфортніше і безпечніше під час перебоїв з електропостачанням, які стали регулярними після початку війни. 

Зараз в Україні близько 860 000 літніх переміщених осіб, які є однією з найвразливіших категорій осіб, постраждалих від війни. Допомога цим людям є одним із пріоритетів МОМ. Зокрема, програма загальних поставок МОМ в Україні надає можливість громадським організаціям на місцях, які працюють у важкодоступних районах, отримувати необхідну гуманітарну допомогу для своїх громад, з урахуванням потреб найвразливіших осіб. МОМ допомагає своїм партнерам знаходити таких людей, як Марія та Ірина, та забезпечувати їх необхідними речами, захистом, медичною та психологічною допомогою.  

*Ім'я було змінено.