Дім далеко від дому: кафе, створене подружжям переселенців, повертає смак життя

Ужгород, 12 грудня 2022 – «Дім далеко від дому» — концепція маленького кафе в одному з підвальних приміщень Ужгорода у серці Закарпатської області, власниками якого є подружжя українців.

Одним із бестселерів кафе є плов — традиційна страва з рису та м’яса, що походить із Середньої Азії, але також добре відома в Україні завдяки  кримським татарам. Клієнтів миттєво підкорює добре знайомий аромат, який одразу асоціюється з родиною, що зібралася за обіднім столом. 

Кафе Plov, влучно назване на честь основної страви, пропонує домашній плов різних видів. Юрій та  Галина, подружжя переселенців із Києва, відкрили цей заклад лише кілька місяців тому, і воно швидко полюбилось місцевим жителям.

«Ми – гостинна родина», — пояснює Галина. «Юрій завжди готує свій фірмовий плов щоразу, коли ми когось запрошуємо в гості. Це наш улюблений сімейний рецепт. Це їжа, що дарує гарний настрій».

До війни сім'я жила в Києві, де Юрій був власником архітектурного бюро, а  Галина шила одяг. Але з початком війни вони переїхали до Ужгорода, міста, де народився і виріс Юрій.

«Дорога була дуже складною. Шлях до Львова тривав 12 годин, і ще стільки ж – до Ужгорода. Були величезні затори; всі навколо були налякані і знервовані. Ми чули, як над головою шугають військові літаки. Здавалося, що це сюрреалістичний фільм, і я опинилася на його знімальному майданчику», — згадує  Галина.

В Ужгороді парі було важко облаштуватися, а гроші швидко закінчувалися. Попередні професії подружжя втратили актуальність і вони не були впевнені, чи зможуть себе забезпечувати. Але Юрій та а Галина відчували, що зможуть повторити свій київський успіх. 

 Галина запропонувала сміливу ідею: відкрити заклад із домашньою їжею, про який вони мріяли багато років тому.

«Відкривати бізнес під час війни— це зухвало, але ми вирішили слідувати своїй інтуїції», — пояснює  Галина. —  Було страшно, але ми не могли зробити і кроку назад, бо не мали куди повертатись. Все, що залишалося — вирушити у невідомість. Тож ми вирішили ризикнути».

Коли Юрій та  Галина побачили маленьке підвальне приміщення, що колись слугувало магазином дитячих іграшок, одразу зрозуміли: це місце буде їхнім майбутнім кафе.

Оскільки грошей у подружжя практично не було, вони мусили втілювати свою мрію з мінімальними витратами. Подружжю пощастило зустріти старого друга, який надихнувся їхньою ідеєю і допоміг придбати меблі. Зробивши ремонт менш ніж за місяць, Юрій та Галина були готові відкрити кафе Plov.

«Нашими першими відвідувачами були такі ж переселенці, як і ми. Було багато людей зі сходу, з Харкова. Ми багато розмовляли та ділилися тим, через що довелося пройти. Горе нас об’єднало».

Plov швидко став знаковим місцем для великої кількості переселенців. Адже далеко не кожен може собі дозволити орендувати житло з власною кухнею чи мікрохвильовою піччю. Plov — одне з небагатьох місць в місті, де люди можуть усього за кілька хвилин забрати із собою домашню їжу.

«У ресторанному бізнесі рідко можна побачити господарів, бо вас обслуговують офіціанти. У нас по-іншому: ми запрошуємо, як до себе в гості. Оскільки в Ужгороді у нас немає дому, це кафе стало нашою другою домівкою», — пояснює  Галина — Наші клієнти жартують, що це єдиний заклад, де власники працюють кухарями, продавцями та офіціантами».

Галина завжди намагається вигадати нові рецепти пирогів для кафе. За підтримки Міжнародної організації з міграції (МОМ) власники змогли придбати вітрину для кулінарних шедеврів  Галини. Тепер її десерти з першої миті привертають погляд відвідувачів.

Озираючись назад, пара дивується, наскільки добре у них все склалося. Юрій та Галина вважають, що секрет їхнього успіху у вмінні покладатися на себе, вірити у власні сили та робити все з любов'ю. Вони не планують зупинятися і навіть розглядають можливість відкриття інших кафе, вірогідно у Києві.

«Ми приїхали сюди ні з чим, але бути переселенцями спонукає шукати новий сенс. Ми не знаємо, чи довго працюватиме це кафе, чи можливо, все життя. Але ми точно знаємо, що цей досвід навчив нас адаптуватися до змін і не чіплятися за минуле. Треба бути гнучким. Робіть, що можете, і вірте, що все вдасться», — радить подружжя.

Юрія та Галина змогли покращити роботу свого кафе завдяки допомозі МОМ, наданій за підтримки Уряду Японії.