Дев’ять місяців: вагітність під час війни

Термін дев’ять місяців є синонімом нового життя, адже саме стільки зазвичай триває вагітність. Війна в Україні, що завдає масштабних втрат і руйнувань упродовж цього ж періоду часу, несе безліч загроз для вагітних жінок і матусь із немовлятами.  

За даними Фонду народонаселення ООН, на початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації близько 265 тисяч жінок в Україні очікували на появу дитини. Станом на червень Міністерство охорони здоров’я повідомило про народження майже 50 тисяч малюків. 

Найменші з нещодавно народжених ніколи не бачили миру. Діти з’являються на світ у підвалах та бомбосховищах, без доступу до належної медичної допомоги, в установах, що часто потрапляють під обстріли, за перебоїв з електрикою, водою та опаленням через масовані удари артилерії та ракетні обстріли.  За таких скрутних обставин у Фонді народонаселення ООН фіксують почастішання випадків  передчасних пологів.

Вагітним жінкам доводиться тікати з дому в пошуках безпеки та розлучатися з рідними. Так, за даними МОМ на кінець жовтня, 6% домогосподарств внутрішньо переміщених осіб мали у своєму складі вагітних або годуючих грудьми жінок, а 4% — немовлят до року.  Ці родини часто повідомляють про потреби в дитячому харчуванні та підгузках, які вони не можуть придбати самостійно. 

Вагітна Аліна зі старшою донечкою-школяркою — серед тих, хто потребував допомоги.

Їхній будинок в Рубіжному Луганської області був зруйнований під час військових дій. Родина наражалася на небезпеку і не могла залишатися на територіях, які захопили російські війська. У пошуках безпеки Аліна приїхала на залізничний вокзал — в одне з міст на західній Україні, де волонтери   порадили їм звернутися до «Центру матері та дитини» — соціальної установи, що надає прихисток та опікується жінками від  сьомого місяця вагітності і допоки дитина досягне 18-місячного віку. Саме там і вирішила оселитися Аліна, яка у червні народила в місцевому пологовому будинку, а старшу доньку адміністрація закладу допомогла влаштувати до школи поруч.

Рідні та близькі Аліни розкидані різними куточками країни, тож вона рада мати підтримку на новому місці.  

З березня «Центр матері та дитини» прихистив понад 40 матусь з дітками. Жінки-переселенки при надії можуть поселитися сюди самі або зі старшою дитиною чи літньою матір'ю тимчасово або до завершення війни. У кожної є своя кімната з ліжком для дорослого, меблями та колискою, жінки мають доступ до спільної кухні. 

У центрі працює допоміжний персонал, включно з  медичною сестрою, практичним  психологом, реабілітологом, соціальним педагогом та адміністраторами. Поруч розташовані жіноча консультація та пологовий будинок, кабінети сімейної медицини, дитяча та неврологічна лікарні, тож отримати кваліфіковану допомогу можна на місці в разі потреби.

 
Світлана з Харківщини зараз на сьомому місяці вагітності й також планує переїхати сюди.  Жінка працювала в соціально-психологічному дитячому центрі на Харківщині та евакуювала 30 дітей до спеціалізованого інтернату в більш безпечний регіон. Уже в релокації дізналася про свою вагітність. «Діти — це завжди диво, за будь-яких обставин», — каже жінка.

Авторка - Тетяна Астахова, спеціалістка з комунікацій МОМ, tastakhova@iom.int.