Даруючи нове життя: як МОМ та UNFPA допомагає матерям під час війни

Львів-Вінниця  — У  заповненій іграшками маленькій кімнаті на околицях Львова вирує життя: 2-річна Надійка безтурботно грається, а 6-місячний Назар уважно спостерігає за сестрою. Попри війну та повітряні тривоги за вікном, родина переселенки Дарії почувається щасливою та знаходить для себе приводи для вдячності.  

«Минулого року я дізналася, що вдруге вагітна. Спочатку я дуже переймалася, бо немає розуміння, що буде завтра. Але ми з чоловіком завжди хотіли мати двох дітей. Тож віримо, що все буде добре!», — ділиться спогадами Дарія. 

Жінка родом із Мелітополя Запорізької області.  На момент початку повномасштабного вторгнення її чоловік працював у Львові, а Дарія разом із однорічною донькою Надією залишалася у Мелітополі, і навесні 2022 року опинилася під російською окупацією. Через півроку, щойно з’явилась можливість, жінка виїхала до Львова, де родина нарешті возз’єдналась. 

«Коли я народжувала Назарчика, було 4 повітряних тривоги за день.  Бути мамою під час війни — відповідально та страшно. Але я не уявляю, як би я почувалась, якби не мала дочку та синочка», — каже Дарія. 

Чоловік Дарії — єдиний годувальник у родині, тож фінансова підтримка є пріоритетною, як і для 56% переселенців, згідно з опитуванням МОМ. Саме тому МОМ та UNFPA, Фонд ООН у галузі народонаселення підтримують вагітних та матерів з немовлятами грошовими грантами на найнеобхідніші для родин речі. Дарія отримала виплату у грудні 2023 року, більша частина якої була витрачена на харчування та підгузки для 6-місячного Назара. 

Допомога стала у нагоді і багатодітній родині Діни, яка тепер мешкає у Вінниці.  
Діна — мати двох доньок та трьох синів, молодшому з яких — 2 місяці. Що таке обстріли та переміщення, родина дізналася у 2014 році, коли була вимушена залишити власне житло у Донецьку і розпочати все заново у Вінниці.  

«Ми жили біля аеропорту [Донецька] , було кілька прильотів дуже близько, тож ми зібрали, що змогли, закрили квартиру та й поїхали. Дівчатка тоді були ще маленькі, а старший син як раз закінчував школу. Змирилися з тим, що є, та поїхали у нікуди», — згадує Діна. 

За останні 10 років її життя змінилося докорінно. Вона відмовилася від роботи фельдшеркою та вивчилася на перукаря, адже гнучкий графік дає можливість легше доглядати за дітьми. За роки війни вона народила ще двох молодших синів.  

Грошову допомогу від МОМ та Фонду Народонаселення ООН в Україні родина отримала одразу після народження Макара. Кошти родина витратила на придбання коляски, а також підгузки, пелюшки та суміші для дитини.  

«80% нашого з чоловіком доходу йде на продукти, бо родина велика. Хочеться дітям дати все необхідне. Звісно, без чогось обходимось, десь допомогу отримуємо, багато працюємо — так і живемо», — зазначає вона.  

Родина орендує будиночок у Вінниці, поки що тільки мріючи про власне житло. У Донецьку ще залишається вцілілою їхня двокімнатна квартира. На питання, чи хотіли б повернутися, не задумуючись відповідає, що вже ні. 

 
Загалом завдяки МОМ, UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні та за фінансування USAID's Bureau for Humanitarian Assistance USAID Ukraine - USAID Україна протягом серпня-грудня 2023 року грошову допомогу отримали понад 2500 вагітних та жінок з новонародженими малюками.