Згідно з опитуванням, проведеним МОМ, 84% українців чули про торгівлю людьми, але 54% із них впевнені, що з ними це ніколи не трапиться. Поширена точка зору полягає в тому, що сучасне рабство переважно полягає у сексуальній експлуатації молодих жінок, і що лише соціально уразлива людина в складних життєвих обставинах може стати жертвою злочинців. Однак практика Представництва МОМ в Україні доводить протилежне.

Борис * та Сергій * працювали з шістьма своїми друзями як бригада з обслуговування веж мобільного зв’язку. Ще декілька років тому вони мали багато контрактів з різними телекомунікаційними компаніями, і їхній бізнес процвітав. Але з початком економічної кризи, викликаної конфліктом на сході України у 2014 році, їхні доходи значно скоротилися. Прагнучи знайти можливості працевлаштування в Україні та за кордоном, керівник бригади Борис знайшов в інтернеті оголошення компанії, яка шукала робітників для обслуговування веж мобільного зв’язку в Казахстані. «Оголошення обіцяло рівень заробітної платні не нижче 1500 доларів США на місяць з виплатою після закінчення робіт на кожному об’єкті, а компанія також обіцяла взяти на себе витрати на проживання і переїзд», – згадує Борис.

Оскільки його колеги також повинні були забезпечувати свої сім’ї, вони вирішили разом поїхати до Казахстану. Проблеми почалися одразу: після узгодження дати польоту компанія зажадала, щоб вони самостійно сплатили за свої квитки, а також за перевезення свого обладнання та безпекового спорядження, з обіцяним відшкодуванням після прибуття. Незважаючи на це, чоловіки не змінювали своїх планів, позичили гроші у родичів та друзів і вирушили до Казахстану.

Після прибуття вони отримували погане харчування, жили в жахливих умовах і працювали по 18 годин на добу під суворим наглядом. Жодних грошей їм не сплачували, оскільки їхні роботодавці або обіцяли заплатити зарплатню «пізніше», або погрожували їм. Через тиждень місцевий керівник почав вимагати, щоб вони віддали йому свої паспорти «для реєстрації». Розуміючи, що вони опинились у пастці, чоловіки пообіцяли це зробити вранці і вирішили втекти. Вони залишили частину свого обладнання та змогли врятуватися о 4 годині ранку, удавши, що йдуть працювати на об’єкт.

Оскільки у них не було грошей на квитки до України, вони заклали все обладнання, яке їм вдалося прихопити з собою. Так вони залишились без технічних засобів для роботи, а також зі значними боргами після повернення додому.

Такі чоловіки, як Борис та Сергій, становлять більшість серед тих, хто вже кілька років поспіль отримує допомогу в рамках програми боротьби з торгівлею людьми Представництва МОМ в Україні. У 2017 році чоловіки становили понад 60% постраждалих від торгівлі людьми, виявлених та реінтегрованих МОМ. Переважна більшість (близько 90%) постраждалих як чоловіків, так і жінок, ідентифікованих минулого року, стали жертвами примусової праці, де будівництво є домінуючим сектором.

«Із майже 7500 постраждалих від торгівлі людьми, виявлених Представництвом МОМ в Україні з 2007 року, більше 3 000 зазнали експлуатації на будівництві», – пояснив Голова Представництва МОМ в Україні д-р Томас Лотар Вайс. «Це сфера, де постраждалі від торгівлі та експлуатації зазнають найважчих фізичних травм. У багатьох випадках у них розвиваються хронічні захворювання, такі як множинні пошкодження хребта або хронічні хвороби нирок, що суттєво знижує їхню спроможність заробляти собі на життя після повернення додому, працюючи на будівництві», – додав він.

З 2006 року Представництво МОМ в Україні надає підтримку таким людям, як Борис та Сергій, залучаючи їх до Програми зі зміцнення економічного потенціалу постраждалих від торгівлі людьми на додаток до медичної, психосоціальної реабілітації та надання юридичної підтримки, яка також доступна в МОМ. Програма надає можливість постраждалим пройти тренінги у сфері бізнесу та кар’єрного розвитку, а також надає гранти на самозайнятість тим, хто розробляє та успішно захищає власний бізнес-план. У жовтні 2017 року МОМ підписала довгострокову угоду про партнерство з компанією Robert Bosch Ltd в Україні, яка тепер дозволяє МОМ закуповувати високоякісні та надійні електроінструменти за гуртовими цінами для потреб реінтегрованих постраждалих осіб.

Після повернення Борис, Сергій та їхні колеги дізналися про програму Представництва МОМ від місцевої НУО. Після лікування в Медичному реабілітаційному центрі МОМ у Києві вони взяли участь у бізнес-тренінгу МОМ, який фінансується Агентством США з міжнародного розвитку, та успішно захистили свої бізнес-плани. Обидва отримали електроінструменти Bosch  ̶  свердла, перфоратори, шліфувальні машини, електричні викрутки, лазерні рівні та інші необхідні інструменти.

Борис продовжує працювати в галузі телекомунікацій і зараз є субпідрядником одного з українських мобільних операторів. Сергій вирішив змінити свою кар’єру, і зараз він займається як на внутрішніми, так і на зовнішніми ремонтними роботами.

«Завдяки МОМ мені вдалося відновити більшу частину обладнання, яке довелося залишити в Казахстані, тікаючи від експлуатації», – розповів Борис. «Після такого досвіду я ціную можливість працювати і бути успішним в рідній країні», – додав він.

*Імена змінено для захисту приватності