Без святкового дива: швидке реагування МОМ на обстріли України

У дні між Різдвом і Новим роком українці святкують. Незважаючи на війну, це час, коли ми даруємо дітям подарунки, збираємося з друзями та родиною, і на кілька днів намагаємось відключитися від суворої реальності майже дворічного страху та кровопролиття. Попри події довкола нас ми намагаємося радіти та сподіваємося на різдвяне диво. 

29 грудня я був у відпустці, але, як і вся Україна, прокинувся рано вранці від сповіщень про повітряну тривогу. Російські ракети неслися в бік Дніпра, Запоріжжя, Києва, Львова та інших міст України. Наближалась наймасовіша за період війни атака на Україну — з бойовими безпілотниками, крилатими та балістичними ракетами та гіперзвуковою зброєю. 

Не було часу аналізувати або раціоналізувати. Я мав негайно організувати та скоординувати гуманітарну допомогу МОМ. Мені швидко надійшла інформація про загиблих цивільних, чисельних поранених та людей, чиї будинки зазнали значних пошкоджень. Вся країна була шокована. Постраждав навіть пологовий будинок. 

Моє місто, Дніпро, одне з найбільших міст України, де проживає понад мільйон людей. Із початком повномасштабної війни воно стало прифронтовим і прихистило близько 150 тисяч переселенців. 

Першим кроком була робота з обласною та міською владою Дніпра, щоб з’ясувати, де відбулись наймасштабніші руйнування та де ми можемо допомогти найбільше. 

Влада повідомила, що набори із будівельними матеріалами для екстреного ремонту є нагально необхідними, оскільки багато будинків були сильно пошкоджені. У морозну зимову погоду останнє, що було потрібно постраждалому від війни населенню, це діри в стінах і розбиті вікна. 

І навіть сама місцева влада потребувала нашої допомоги. Постраждало приміщення Департаменту соціального захисту населення, який займається підтримкою найбільш незахищених верств населення регіону. Ракета влучила в сусідню будівлю та вибила вікна, унеможлививши нагальну роботу. Треба було допомагати цивільному населенню і підтримувати Департамент. 

На щастя, ми були готові відреагувати, надавши профінансовані ЄС набори для екстреного укриття, що містили молотки, цвяхи, брезент, пластикові листи, ножі, мотузки та монтажну піну, щоб допомогти захистити людей принаймні від сильного вітру та холоду. 

Бракує слів, щоб описати вдячність моїм колегам. Вони найняли миттєво найняли вантажівки, які примчали на склади, де їх завантажили та відправили до найбільш постраждалих районів. Незалежно від посад та службових обов’язків усі мої колеги долучилися, щоб забезпечити доправлення допомоги тим людям, які її найбільше потребували. 

Впродовж 12 годин після цих масштабних атак ми надали 420 наборів із будівельними матеріалами для екстреного ремонту місцевим жителям і переселенцям у місті Дніпро та 100 наборів місцевій владі, щоб вони могли продовжувати допомагати вразливим цивільним у регіоні. 

Це було не те різдвяне диво, на яке ми сподівалися, але принаймні ми допомогли нашим сусідам зігрітися та довели, що їм ніколи не доведеться стикатися з труднощами наодинці. Ні на Різдво, ні на Новий рік. Ніколи.