20 грудня 2016

Нещодавнє дослідження ситуації з торгівлі чоловіками в Україні, Білорусі та Молдові, здійснене на замовлення Міжнародної організації з міграції (МОМ) та фінансоване Міністерством закордонних справ Норвегії, показало, що ризики, пов’язані із потраплянням в  ситуацію торгівлі людьми, не залежать від рівня освіти та місця проживання. Більше половини опитаних чоловіків, які постраждали від торгівлі людьми та отримали допомогу від МОМ в Україні, Білорусі та Молдові, мають професійно-технічну освіту, 24% мають вищу освіту, 71% проживає в містах.

У 2010 –2015 роках представництва МОМ в Україні, Білорусі та Молдові надали допомогу 3 330 чоловікам, які потерпіли від трудової експлуатації. Найбільша кількість постраждалих чоловіків, а саме 2 417 осіб, були з України, також було виявлено 774 постраждалих чоловіки у Білорусі та 139 у Молдові. В Україні та у Білорусі з 2012 року кількість ідентифікованих МОМ чоловіків, що постраждали від торгівлі людьми, є більшою, ніж кількість жінок.

«Кількість чоловіків, що  постраждали від торгівлі людьми в регіоні, може бути значно більшою, оскільки багато хто з них не звертається по допомогу, – каже Манфред Профазі, Голова Представництва МОМ в Україні. – Метою проведеного дослідження було оцінити ситуацію з торгівлею чоловіками в Україні, Білорусі та Молдові для того, щоб надалі краще протидіяти цьому виду сучасного рабства».

Дослідження показує, що головним фактором, який штовхає чоловіків із трьох країн приймати сумнівні пропозиції роботи, – це загально поширене закриття заводів, де зазвичай працювала значна кількість місцевого населення. Інший фактор – це відчутна різниця в оплаті на місцевому ринку праці та в Російській Федерації, яка залишається основною країною призначення постраждалих від торгівлі людьми з України, Білорусі та Молдови (80% представлених у дослідженні випадків експлуатації мали місце саме на території Росії).

Понад половина чоловіків постраждалих від торгівлі людьми, яких опитала МОМ, експлуатувалися у сфері будівництва. Одна п’ята частина респондентів працювала в сільськогосподарському секторі – в теплицях та на сезонному зборі овочів та фруктів (у випадку України та Білорусі), а також на пасовищах (у випадку Молдови).

ДИВІТЬСЯ СПРАВЖНЮ ІСТОРІЮ ПОСТРАЖДАЛОГО ВІД ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ

Більшість респондентів (78%) вказали, що їх експлуатували лише один раз, в той час як 14% постраждали двічі, а 8% респондентів заявили, що їх експлуатували тричі. Один із п’яти респондентів стверджував, що готовий знову залишити домівку, якщо йому пообіцяють роботу, але цього разу в іншій країні, ніж країна, де він зазнав експлуатації.

Основним джерелом інформації про роботу, яка закінчилася експлуатацією, були родичі, друзі та знайомі  постраждалих чоловіків. «Оскільки чоловіки дізнаються про сумнівну роботу від друзів або випадкових знайомих, то вони не дуже ретельно перевіряють інформацію про роботодавця та і умови праці», – зазначає дослідниця Наталія Гусак, керівник Школи соціальної роботи Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Результати дослідження показують, що необхідно проводити масштабні кампанії, які були б орієнтовані на чоловіків як основну групу ризику. Кампанії мають бути спрямовані на попередження випадків торгівлі людьми, підвищення обізнаності про права, особливості перетину кордону, вимоги до роботи в країні призначення та заходи безпеки, яких треба дотримуватися перед поїздкою, щоб не потрапити в пастку до торгівців людьми.

*Загалом у 2016 році було опитано 153 чоловіки, які постраждали від торгівлі  людьми з метою трудової експлуатації та які отримали допомогу від Представництв МОМ в Україні, Білорусі та Молдові з 2010 по 2015 рік.