05 жовтня 2015

Швейцарське бюро співробітництва в Україні відзначило Нагородою у сфері ґендеру проект МОМ «Запобігання торгівлі людьми шляхом соціальної роботи та розвитку громад». Нагороду було засновано цього року для відзначення найефективніших ініціатив, спрямованих на вирішення проблеми гендерної нерівності та запровадження нових підходів до подолання ґендерних стереотипів.

Менеджер проекту МОМ Катерина Арданьян отримує нагороду

Проект МОМ реалізовувався з 2009 року у партнерстві з двома громадськими організаціями: Західноукраїнським ресурсним центром та Українським фондом «Благополуччя дітей», і, зокрема, допомагав сільським громадам з обмеженими економічними можливостями та високим рівнем трудової міграції створювати нові робочі місця та підвищувати обізнаність щодо проблеми торгівлі людьми і можливостей безпечної міграції.

Одним із найуспішніших учасників проекту була Руслана Леньо з селища Явора Львівської області. Руслана – мати п‘ятьох дітей, найстаршому з яких 22 роки, а наймолодшій донечці щойно виповнилось 5. Чоловік Руслани – трудовий мігрант у Російській Федерації, і доки він перебуває на заробітках, вона піклується про п‘ятьох дітей, господарство і домашню худобу. Руслана - прекрасна дружина та мати; ій 45 років, останні десять з яких вона провела у відпустці із догляду за дітьми.

Коли експерти МОМ уперше відвідали Явору, Руслана зацікавилась можливістю взяти участь у роботі з розвитку громади селища, особливо з огляду на те, що це відкривало перспективу покращення умов навчання у школі та, відповідно, для її дітей.

Спочатку Руслана чула скептичні коментарі від представників місцевої влади та інших мешканців села, проте їй вдалося переконати більшість підтримати проект, а восьмеро людей погодились стати його волонтерами і приєднатися до робочої групи.

Протягом трьох років Руслана успішно керувала командою, яка виграла фінансування від Швейцарської Конфедерації на реалізацію трьох проектів розвитку селища – задля створення нових робочих місць та надання раніше недоступних послуг. Приклад Руслани мотивував односельців, люди почали приділяти більше часу і власних зусиль проекту із розведення худоби та курсам столярної справи для школярів. Нарешті минулого року вони відкрили власну перукарню (раніше люди їздили до найближчого містечка зробити зачіску чи підстригтися) і дівчина, яка раніше була трудовою мігранткою, повернулась до Явори, щоб працювати перукаркою.

Руслана на підсумковій конференції проекту в Києві цього вересня

З плином часу Руслана стала неформальним лідером у селищі. Люди звертаються до неї за порадою і звіряються їй у своїх турботах.

Проект завершується у цьому році, але Руслана не планує зупинятися. Нещодавно вона відвідала проектних менеджерів у Львові та попросила у них усі книги з лідерства, проектного менеджменту та розвитку сільських громад, які у них були. Коли експерти запитали, навіщо їй ця література, Руслана відповіла: «Я зараз балотуюсь на посаду сільського голови. У нашому селі стільки проблем, і я хочу дізнатись про нові шляхи їх вирішення».

Селище Явора знаходиться у підніжжі Карпат, у 150 км від Львова і недалеко від кордону з Польщею. З 1989 року чисельність мешканців села скоротилась на понад 30%. Приблизно 10% яворців – трудові мігранти, які працюють у Польщі, Російській Федерації, у Львові або у Турці - найближчому місті районного рівня.