-
Про МОМ
Про МОММіжнародна організація з міграції (МОМ) є частиною системи ООН як провідна міжурядова організація, що підтримує гуманну та впорядковану міграцію для загального блага. МОМ працює в Україні з 1996 року.
Про нас
Про нас
МОМ у світі
МОМ у світі
-
Наша діяльність
Наша діяльністьЯк провідна міжурядова організація, що підтримує гуманну та впорядковану міграцію для загального блага, МОМ грає ключову роль у досягненні Цілей сталого розвитку, працюючи у різних сферах, які поєднують гуманітарну допомогу та сталий розвиток. В Україні МОМ підтримує мігрантів шляхом різноманітних заходів із переселення, підтримки та захисту.
- Дані та ресурси
- Як долучитися
- 2030 Agenda
Українці стають дедалі вразливішими до загроз торгівлі людьми, свідчить нове дослідження МОМ
30 липня 2015
З нагоди Всесвітнього дня боротьби з торгівлею людьми Міжнародна організація з міграції (МОМ) оприлюднила нові соціологічні дані щодо загроз неврегульованої міграції та торгівлі людьми в Україні.
За результатами репрезентативного опитування населення*, здійсненого на замовлення МОМ, частка тих, хто працює за кордоном неофіційно, різко зросла з 28% 2011 року до майже 41% від усіх українців, які працювали за кордоном на момент цьогорічного опитування.
«Це тривожна тенденція, – зазначає Голова Представництва МОМ в Україні Манфред Профазі. – Ми також бачимо різке зростання кількості людей, які готові пристати на ризиковані пропозиції щодо працевлаштування за кордоном. Сьогодні 21% потенційних трудових мігрантів з України погодилися би заради роботи в іншій країні перетнути кордон нелегально або працювати під замком або віддати свій паспорт працедавцю. Результати дослідження відображають вплив економічної кризи та конфлікту на Сході на міграційні настрої українців. Важкі життєві умови багатьох українців роблять їх більш схильними до того, щоб приймати ризиковані пропозиції працевлаштування за кордоном та приставати на умови праці, на які за іншої ситуації вони б не погодилися». Чотири роки тому група ризику, схильна приймати сумнівні пропозиції працевлаштування, становила 14% від загальної кількості потенційних трудових мігрантів.
Дані зазначеного опитування, проведеного компанією GfK Ukraine за фінансування Міністерства закордонних справ Королівства Норвегія, також свідчать про те, що 8% українців, тобто три мільйони осіб, планують знайти роботу за кордоном у найближчому майбутньому. Чоловіків серед них приблизно вдвічі більше, ніж жінок. 34% опитаних не мають нічого проти працевлаштування за кордоном, але ще предметно не думали про це. Одночасно відсоток українців, які не розглядають можливості поїхати на заробітки за кордон, скоротився з 55% за даними 2011 р. до 44% сьогодні.
Що стосується основних країн призначення трудової міграції, привабливість Росії скоротилася в останні роки: якщо у 2011 році її розглядали 18% охочих працювати за кордоном, то тепер таких 12%. Водночас, привабливість Польщі зросла з 7% 2006 року, коли було здійснено перше аналогічне дослідження на замовлення МОМ, до 30% сьогодні. Перше місце в рейтингу привабливості з Польщею поділяє Німеччина, на другому місці – Італія, де хочуть працювати 19% потенційних трудових мігрантів; за ними йдуть США (15%), Велика Британія та Росія (12%), Канада і Чехія (11%).
Із січня 2000 до червня 2015 року Представництво Міжнародної організації з міграції в Україні надало допомогу понад 11 200 особам, які постраждали від торгівлі людьми. Вони отримали правову та фінансову підтримку, медичну та психологічну допомогу, навчання на курсах перекваліфікації та інші види підтримки залежно від індивідуальних потреб. Більше інформації на сайті http://iom.org.ua/ua/protidiya-torgivli-lyudmi
За додатковою інформацією звертайтеся до Варвари Жлуктенко, Представництво МОМ в Україні, vzhluktenko@iom.int, +38 044 568 5015, +38 067 447 97 92
_____________________________
*Вибірка дослідження, здійсненого у лютому-березні цього року, становила 2087 респондентів і є репрезентативною для населення віком 15+ за регіоном, типом поселення, віком та статтю. Дослідження було здійснено на контрольованій Урядом території України, частку населення східного та південного макрорегіонів було збільшено, аби компенсувати території, які не увійшли до вибірки.