На запрошення Представництва МОМ в Україні пан Кшиштоф Лашкевич, радник з прав людини Головнокомандувача польської поліції, координатор мережі радників з прав людини в Польській поліції, провів у Києві та Львов серію інформаційних заходів, покликаних ініціювати діалог між правоохоронними органами та меншинами задля кращого міжкультурного порозуміння і поліпшення співпраці. Пан Лашкевич зустрівся з представниками Міністерства внутрішніх справ України, Головного Управління МВС у Львівській області та членами мережі «Ініціатива розмаїття», міжсекторальної добровільної платформи співробітництва, створеної для захисту людської гідності та добробуту мігрантів, біженців і видимих меншин в Україні.

Під час заходу польський експерт представив розлогу презентацію про реформи, які довелося пройти його країні після падіння Берлінської стіни, коли Польща встала на демократичний шлях розвитку, і до часу набуття членства в ЄС. «Зараз польська поліція входить до трійки державних інституцій, які користуються найбільшою довірою в суспільстві, згідно з опитуваннями громадської думки, але ситуація не завжди була такою», – зазначив пан Лашкевич. Етнічно та релігійно однорідне суспільство Польщі та радянська спадщина країни заважали швидким реформи поліції. Проте, завдяки постійному тиску з боку польського громадянського суспільства і допомозі з боку держав-членів ЄС, уряду вдалося провести широкомасштабні реформи для  подолання упереджень та проявів дискримінації серед офіцерів поліції і в системі правоохоронних органів.

Адаптацію до законодавства ЄС щодо раси, етнічного походження, релігії, віку, інвалідності та сексуальної орієнтації було ініційовано як невід'ємну частина процесу зближення з ЄС. «Україні доведеться піти шляхом Польщі, оскільки, незалежно від політичної ситуації, країна прагне європейського майбутнього», – додав польський чиновник. Він закликав представників НУО продовжувати докладати зусиль і тиснути на державні установи з метою розвивитку нових форм співпраці та діалогу між державною адміністрацією та громадянським суспільством.

Пан Лашкевич також надав детальну інформацію про систему вербування і навчання поліцейських, яка існує в Польщі. Після того, як в 90-х рр. усі співробітники правоохоронних органів пройшли через люстрацію, величезні зміни були здійснені в системі відбору персоналу в контексті запобігання проявам будь-якої дискримінації, порушенням прав людини і корупції. Було створено систему офіцерів з прав людини, які діють на місцевому рівні в кожному регіоні, в поліцейських навчальних школах запроваджено нову навчальну програму і розроблено довідник для офіцерів поліції з питань боротьби з дискримінацією. За словами пана Лашкевича, найбільш успішною навчальною програмою для поліції, яка називається «Жива бібліотека», передбачає залучення представників меншин або постраждалих через злочини на ґрунті ненависті до безпосереднього спілкування зі стажерами, щоб поділитися своїм особистим досвідом і поглядами, «оскільки ситуація в Польщі зараз є досить непростою через дискримінацію окремих соціальних груп».

Сам Кшиштоф Лашкевич ініціював створення так званої Поліцейської платформи проти ненависті – форуму, де представники всіх зацікавлених державних і громадських організацій мають змогу зустрічатися і відкрито обговорювати свої проблеми і труднощі, з якими вони стикаються у боротьбі з дискримінацією. У відповідь на зростання кількості іноземців, які приїжджають до Польщі, Міністерством внутрішніх справ країни започатковано інформаційну кампанію під назвою «Расизм. Заяви про нього, щоб подолати його» (www.reportracism.pl/en/). Кампанія покликана відтежувати та вивчати випадки злочинів на ґрунті ненависті та запобігати подібних інцидентів.

«Розуміння проблеми злочинів на ґрунті ненависті, підвищення обізнаності громадськості про дискримінацію і створення ефективної системи запобігання і реагування потребують великих зусиль уряду та громадянського суспільства, наполегливості і поступового, системного підходу в Україні. І, коли прийде час вступу в ЄС, країна та її відомства будуть добре підготовленими», –- наголосив експерт.

Прояви ксенофобії:

З 2007 року мережа «Ініціатива Розмаїття» веде моніторинг повідомлень про випадки насилля та вандалізму із підозрою на расову мотивацію. Перевірена та стандартизована статистика та інша інформація стосовно злочинів, скоєних на расовому підґрунті, збирається та розповсюджується у щорічних звітах мережі. Документування здійснюється з використанням визначення та індикаторів злочинів ненависті ОБСЄ та перевіряється як мінімум за двома джерелами.

Усього за період 2007 по 2014 рік було зафіксовано 242 випадки, у результаті яких постраждали 332 людини.

За вісім місяців 2014 року було зафіксовано:

• 24 випадки насильницьких дій з підозрою расової мотивації, в результаті яких постраждали більше 25 осіб (точні цифри невідомі). Від нападів постраждали вихідці з таких країн як Чад, Єгипет, Пакистан, Уганда, Сомалі, Судан, Ефіопія, а також громадяни України (єврейського, кримськотатарського та ромського етнічного походження). Основним об’єктом насилля є вихідці з країн Африки. Прояви насилля були зафіксовані у 7 містах України: Києві (10), Одесі (4), Сімферополі (3), Білій Церкві (3), Слов’янську (2), Коростені (1) та Переяславі-Хмельницькому (1).

• 19 випадків  вандалізму переважно спрямованих проти єврейських (14)  та кримсько-татарських об’єктів (4). Прояви вандалізму були зафіксовані у таких 16 містах і населених пунктах України: Сімферополь (2), Севастополь (1), Миколаїв (1), Кременчуг (1), село П’ятидні та місто Володимир-Волинській (Волинська обл.), Біла Церква (1), Полтава (1), Олександрія (1) та Новомосковськ (2) (Дніпропетровська обл.), Запоріжжя (1), Чигирин (Черкаська обл.) село Генеральське та Рибачьє (АР Крим), Хмельницький (1), Одеса (1).

Мережа «Ініціатива Розмаїття» (http://diversipedia.org.ua/) була створена в Україні у квітні 2007 року у відповідь на безпрецедентне зростання кількості злочинів, скоєних на підґрунті расової ненависті. Співкоординаторами мережі виступають МОМ та УВКБ ООН, вона нараховує понад 65 учасників із різних сфер, які співпрацюють з метою протидії расизму та ксенофобії та задля поширення цінностей культурного розмаїття в Україні