4 липня 2014

Кілька років тому, коли Україна готувалася до підписання Угоди про реадмісію з Європейським Союзом, було багато дискусій про можливі наслідки цього підписання для держави. Однак  перші три роки  повної імплементації угоди показали, що кількість громадян третіх країн, яких висилають назад до України в її рамках, доволі низька та продовжує знижуватися.  Згідно з інформацією Державної прикордонної служби України,  2010 року за прискореною процедурою до України було реадмітовано 398 іноземців, а  2013 року таких було менше ста.  Кількість громадян України, що повертаються за Угодою про реадмісію, також не настільки висока, як колись очікувалося, і зменшується з 638 осіб 2010 року до 347 осіб 2013-го.  За наявності статистичних даних, ЄС та Україні водночас бракує інформації про людський вимір імплементації угоди.  Чи мають громадяни України та третіх держав, повернені в рамках Угоди про реадмісію, повний доступ до чинних соціальних послуг? Чи захищено їхні права?  Якщо говорити конкретно, чи має українець, який стоїть у пункті перетину кордону ЄС та України, можливість безпечно дістатися до свого дому за кілька сотень кілометрів, знайти роботу та успішно реінтегруватися?  Аби отримати відповіді на ці запитання, Європейський Союз ініціював пілотний проект для моніторингу становища реадмітованих осіб в Україні та Пакистані, який впроваджується Міжнародною організацією з міграції (МОМ) спільно з Управлінням Верховного Комісара ООН у справах біженців. Місцевим партнером у Пакистані є мережа STATT.

Україну та Пакистан було обрано для пілотного проекту через важливість угод про реадмісію, укладених між ЄС та цими країнами, для управління міграційними потоками до Євросоюзу.

«Тоді як усі адміністративні процедури в Україні працюють,  дотримання прав реадмітованих осіб потребує особливої уваги», – зазначає представник Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Андрій Федосєєв.

В Україні проект ґрунтується на досвіді очолюваного МОМ моніторингового механізму: з  2009-го до початку 2013 року громадянське суспільство та міжнародна спільнота у співпраці з органами державної влади спільно моніторили ситуацію в пунктах тимчасового перебування та тимчасового тримання іноземців. МОМ активно співпрацює з Державною прикордонною службою, Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, МВС, Генпрокуратурою та іншими органами державної влади, аби підтримати Україну в імплементації найкращих європейських практик тримання мігрантів.  В рамках проекту МОНІТОР,  три юристи, які працюють у Чернігівському та Волинському пунктах тимчасового перебування іноземців, а також у Чопському та Мукачівському пунктах тимчасового тримання, детально вивчатимуть умови проживання реадмітованих іноземців у цих закладах, поступ із їхнім правовим статусом, тоді механізм моніторингу ситуації громадян України перебуває на стадії розробки.

«МОМ не бере участі у примусовому поверненні, водночас нашою метою є підтримка гуманної та впорядкованої міграції та захист прав мігрантів», – пояснює Голова Представництва МОМ в Україні Манфред Профазі.

Перша міжнародна моніторингова зустріч проекту нещодавно відбулася поблизу кордону України з Євросоюзом, у Львові. Понад 30 представників відповідних українських урядових структур, а також Європейської Комісії та МОМ, відвідали Мостиський  прикордонний загін та пункт тимчасового тримання мігрантів. Учасники зустрічі також здійснили перший моніторинговий візит в рамках проекту до Волинського пункту тимчасового перебування іноземців у Журавичах, де зараз розміщено дев’ять реадмітованих іноземців (з-посеред загальної кількості 99 мігрантів, що там перебувають). Усі учасники моніторингової групи відзначили добрі побутові умови в закладі. Також було обговорено й деякі наявні виклики, наприклад із ідентифікацією реадмітованих осіб без документів і запобігання тривалому триманню.  Учасники поїздки домовилися активно співпрацювати задля вирішення цього питання та виявлення інших проблемних моментів, а також підтримати розвиток ефективної методології оцінки імплементації Угоди про реадмісію між Україною та ЄС і посилення захисту прав реадмітованих мігрантів.