3 червня 2014

Як живуть мігранти в Україні, де вони працюють, чи мають рівний із українськими громадянами доступ до медицини, освіти та інших соціальних послуг? Чи почуваються вони тут безпечно? Які наразі існують потреби інтеграції? Відповіді на ці питання мають ключове значення для розробки ефективної політики інтеграції мігрантів. Щоб підготувати рекомендації для відповідних українських державних органів, Міжнародна організація з міграції (МОМ) в рамках фінансованого Євросоюзом проекту провела комплексне дослідження з інтеграції, злочинів на ґрунті ненависті та дискримінації різних категорій мігрантів*. Рекомендації дослідження було представлено сьогодні в офісі Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, аби розпочати готувати план дій із їх імплементації.

Дослідження можна завантажити тут.

МОМ і дослідники дивилися на інтеграцію як на двосторонній процес взаємної адаптації іммігрантів та країни, що їх приймає. Результати дослідження показали, що в Україні розроблені й впроваджені нормативні акти, які регламентують питання доступу іноземців до працевлаштування, освіти, медичного обслуговування та забезпечення житлом. Однак цей доступ залишається обмеженим як через необізнаність та низький рівень володіння мігрантами українською та російською мовами, так і внаслідок ставлення та дій деяких роботодавців, працівників закладів охорони здоров’я та інших офіційних осіб.

«Сьогодні державна політика в сфері інтеграції мігрантів є загалом неефективною, підходи непослідовними і такими, що не відповідають актуальним потребам іммігрантів і біженців, а питання запобігання та протидії дискримінації щодо цієї категорії осіб – переважно проігнорованим. Відтак, існує широке поле і нагальна необхідність для вдосконалення відповідних нормативно-правових актів та державних програм», – зазначає Уповноважений Верховної  Ради України з прав людини Валерія Лутковська.

Міграційний профіль України останніми роками зазнав певних змін, які частково полягають у стабільному зростанні кількості іноземців, зареєстрованих як такі, що постійно або тимчасово проживають на території держави: на 10-20 тис. осіб щороку з 2009 по 2012 рік. Серед них  є вихідці з колишніх радянських республік, а також із країн Африки та Азії. Згідно з офіційними даними Міністерства внутрішніх справ України, 2013 року в країні постійно чи тимчасово проживали 331 тис. іноземців.  

80% опитаних в рамках дослідження мігрантів, що живуть в Україні, працевлаштовані. 75% мають принаймні повну професійно-технічну освіту, а також неповну та повну вищу. Дві третини опитаних мігрантів активно спілкуються з місцевим населенням та відгукуються про ставлення українців до них як  про позитивне. Половина респондентів заявили про бажання отримати українське громадянство.

«За останні 20 років Україна пройшла шлях від суспільств з доволі низькою мобільністю і обмеженою свободою пересування до країни походження, транзиту та дедалі більше призначення мігрантів. Сьогодні кількість іммігрантів в Україні є незначною, що створює хороші обставини для їхньої інтеграції в суспільство, за умови стабільного впровадження відповідної політики у цій сфері», – пояснює Голова Представництва МОМ в Україні Манфред Профазі.

Оскільки населення Європи скорочується та старіє, сусіди України починають усвідомлювати, що подальше скорочення робочої сили зумовить необхідність залучення міграції для заповнення цього дефіциту. Україні доведеться змагатися з іншими країнами за збереження та зростання своїх трудових ресурсів. Тому дуже важливо, щоб Україна розглядала як підтримку маятникового та зворотного характеру трудової міграції власних громадян, так і приваблення мігрантів для легальної роботи, зі створенням умов для їх інтеграції в українське суспільство. 

*300 мігрантів та лідерів їхніх громад із 61 країни світу були опитані в Києві, Харкові, Одесі, Луганську, Львові та Сімферополі. Також було проведено глибинні інтерв’ю з експертами, включно зі співробітниками урядових структур та слідчими, та аналіз українського законодавства і планів дій із інтеграції мігрантів і біженців. Дослідження є частиною фінансованого Євросоюзом проекту MIGRECO («Посилення управління міграційними процесами та співпраці з питань реадмісії у Східній Європі»). MIGRECO допомагає Україні розробити сучасну систему управління міграції у відповідності з найліпшими європейськими практиками, що також підтримає Україну на шляху до візової лібералізації з ЄС.