У контексті зусиль, спрямованих на ухвалення законодавcтва для вдосконалення механізмів реабілітації та виплати компенсацій особам, що постраждали внаслідок сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК), Агентство ООН з питань міграції (МОМ) організувало симпозіум, аби обговорити найкращі міжнародні практики у цій галузі. Захід, що відбувся за підтримки Бюро у справах населення, біженців та міграції Державного департаменту США, став майданчиком для обміну досвідом і практиками, напрацьованими під час та після конфліктів в Іраку та Боснії і Герцеговині. Під час дискусії особливу увагу було зосереджено на залученні самих постраждалих у програми із запобігання та реагування на СНПК, а також на перевагах роботи з національними та міжнародними партнерами і важливості забезпечити багатогалузевий, міжвідомчий і багатосторонній підхід до розв'язання проблеми.

«Чинне законодавство України не визнає сексуальне насильство, пов'язане з конфліктом, як окремий злочин. Це створює перешкоди для покарання винних осіб, а також для надання допомоги постраждалим. Ми розуміємо, що українське законодавство потребує змін, відтак, впровадження міжнародного досвіду є дуже важливим для нас», — зазначила Заступниця міністра внутрішніх справ України Катерина Павліченко.

За словами Старшої референтки Апарату Урядового уповноваженого з питань ґендерної політики Галини Жуковської, постраждалим надають допомогу як міжнародні, так і громадські організації. «Разом із тим, в Україні існує потужна система, що підтримує осіб, постраждалих від домашнього насильства, і осіб, постраждалих від торгівлі людьми. Україна має залучити весь цей ресурс для того, щоб надавати допомогу постраждалим від сексуального насильства, пов'язаного з конфліктом, також», — наголосила Галина Жуковська. Вона додала, що, згідно з міжнародними стандартами, постраждалі від СНПК мають право на компенсації, і для впровадження цього механізму Україні ще треба докласти багато зусиль.

«Україна визнає факт існування СНПК, і це визнання є фундаментом для подальших кроків, — зазначила Заступниця голови Представництва МОМ в Україні Елізабет Ворн. — Міжнародна організація з міграції готова підтримати Україну у подальших кроках, спрямованих на запобігання СНПК та надання багатогалузевої допомоги постраждалим, а також удосконалення законодавчих та судових процесів, орієнтуючись на кінцеву мету – забезпечити мир та об’єднання».

На думку Елізабет Ворн, стигматизація постраждалих залишається одним із ключових аспектів, що потребує уваги: «Стигма заважає глибше зануритися у найбільш чутливі аспекти цієї проблеми, зокрема, пов’язані з тим, що жертвами насильства стають чоловіки або ветерани. Певні особи потерпають від регулярного ґендерно зумовленого насильства у колі родини, але ці самі особи можуть страждати не лише від ґендерно зумовленого насильства, а і від військових злочинів. Ми маємо чітко визначитись: СНПК – це порушення прав людини, що може зачепити людей з будь-яких сфер життя».

Як наголосила Регіональна координаторка з питань біженців у Посольстві США в Україні Рене Ларів'єр, за відсутності належних механізмів реагування, конфлікт ніколи не закінчиться для постраждалих від СНПК: «Вони повинні отримати спеціалізовану допомогу, зокрема, правову, медичну, економічну та психосоціальну підтримку. Також необхідно продовжувати дискусію у суспільстві, яке повинно усвідомити, що таке насильство трапляється і важливо створити умови для всебічного реагування на нього».

Упродовж десятиліть МОМ працює для забезпечення репарацій та створення механізмів реагування на порушення прав людини у різних країнах, зокрема, Колумбії, Іраку, Сьєрра-Леоне, Боснії та Герцеговині, Сомалі та Чилі, застосовуючи механізми, розроблені для постраждалих від Голокосту, і у співпраці з міжнародними трибуналами. Ця діяльність МОМ ґрунтується на ключових програмних принципах, а саме: (1) відповідності міжнародним стандартам, (2) залучення осіб, яким надається допомога, (3) доцільності, ефективності та результативності, а також (4) всебічності й багатовекторності у рамках підходу, що поєднує програми гуманітарного реагування, розвитку і досягнення миру.