Перед лицем кризи COVID-19 ми всі вразливі. Вірус нікого не дискримінує — та все ж багато біженців, вимушених переселенців, осіб без громадянства та мігрантів зазнають підвищеного ризику.

Три чверті світових біженців і багато мігрантів перебувають у регіонах, що розвиваються, де системи охорони здоров’я вже перевантажені і мають недостатню спроможність. Багато хто живе в переповнених таборах, поселеннях, імпровізованих притулках чи пунктах тимчасового утримання, де немає належного доступу до медичних послуг, чистої води та санітарії.

Особливо тривожним є становище біженців та мігрантів, котрі зараз перебувають в офіційних і неофіційних місцях утримання. У тісних та антисанітарних умовах спалах COVID-19 може мати летальні наслідки, тому цих людей потрібно звільнити без зволікань. Дітей-мігрантів та їхні родини, а також усіх затриманих без достатніх юридичних підстав слід негайно звільнити.

Цю хворобу можна контролювати лише за умови інклюзивного підходу, який захищає права кожної людини на життя та здоров´я. Мігранти та біженці непропорційно вразливі щодо маргіналізації, стигматизації та дискримінації, особливо якщо вони не мають документів. Щоб запобігти катастрофі, уряди мають зробити все можливе, щоб захистити права та здоров´я кожного. Захист прав і здоров´я всіх людей, власне, й допоможе контролювати поширення вірусу.

Важливо, щоб усі люди, включно з мігрантами та біженцями, мали рівний доступ до медичних послуг та були ефективно охоплені державними заходами з реагування на COVID-19, зокрема профілактикою, тестуванням та лікуванням. Інклюзивність допоможе не тільки захистити права біженців та мігрантів, а й захистить громадське здоров'я загалом та допоможе запобігти глобальному поширенню COVID-19. Багато країн, які захищають та приймають біженців та мігрантів, недостатньо оснащені, щоб реагувати на такі кризи, як COVID-19. Щоб забезпечити біженцям та мігрантам належний доступ до державних послуг із охорони здоров´я, ці країни можуть потребувати додаткової фінансової підтримки. Саме тут світові фінансові установи можуть відіграти провідну роль, надаючи необхідні кошти.

Поки країни закривають кордони та обмежують їх перетин, існують способи здійснювати ці обмеження з дотриманням міжнародних норм у сфері прав людини й захисту біженців (зокрема й принципу недопущення примусового видворення) — наприклад, завдяки карантину та проведенню медоглядів.

COVID-19 становить глобальну загрозу для всього людства, тому сьогодні, більше ніж будь-коли, ми маємо зосередити нашу увагу на збереженні життя, незалежно від статусу. Ця криза вимагає від нас послідовного, ефективного міжнародного підходу, який нікого не залишає позаду. У цей вирішальний момент нам усім потрібно об'єднатися навколо спільної мети — боротьби зі смертельним вірусом. Багато біженців, переселенців, осіб без громадянства та мігрантів мають уміння, навички та ресурси, які можуть допомогти в цій спільній боротьбі.

Ми не можемо дозволити страху чи нетерпимості порушити людські права або поставити під загрозу ефективність реагування на глобальну пандемію. Ми в цьому всі разом. Ми зможемо перемогти цей вірус лише тоді, коли захищеним буде кожен із нас.