Від 37,7 тис до 60,9 тис мігрантів з неврегульованим правовим статусом можуть наразі перебувати в Україні, виявило дослідження*, проведене на запит Державної міграційної служби України Міжнародною організацією з міграції (МОМ) за фінансування Європейського Союзу.

Експерти використали кілька методів дослідження й послуговувалися даними державних органів влади та результатами опитувань держслужбовців, лідерів громад мігрантів, представників неурядових та міжнародних організацій. Також було безпосередньо опитано 84 мігранти, які є вихідцями з 29 країн та територій Азії, Африки, та пострадянського простору. Через соціальні мережі було додатково опитано 93 особи з 32 країн світу.

Результати якісного дослідження не є репрезентативними з об’єктивних причин, однак вони виявили низку тенденцій. Так, в Україну мігрують переважно вимушено, внаслідок військових конфліктів, загрози переслідувань, масових порушень прав людини. Фактори притягання були для респондентів опитування набагато менш значущими при виборі України як країни призначення, ніж фактори виштовхування. Зокрема, в умовах низьких заробітних плат Україна є мало привабливою для трудових мігрантів з-за кордону.

Більшість мігрантів із неврегульованим статусом в’їхали в Україну цілком законно як туристи або з метою навчання, проте згодом втратили підстави для перебування на її території. Без належних документів вони можуть перебувати в Україні від кількох тижнів до шести років. Не маючи законних підстав для перебування в країні, мігранти не можуть офіційно працевлаштуватися й належно забезпечувати свої основні життєві потреби. При цьому більшість мігрантів навіть не знають, як правильно подати документи, як отримати посвідку на проживання, дозвіл на тимчасове перебування тощо. Багато питань виникає з оформленням документів у зв’язку з укладенням шлюбу з громадянином/громадянкою України. Склалася практика, за якої іноземці, які взяли шлюб в Україні, мають повернутися на батьківщину і там оформити документи на в’їзд на підставі сімейних зв’язків. Багатьом це зробити важко, а то й неможливо. Тому трапляються випадки, коли іноземці, одружені з громадянами/-ками України, мають двох або й трьох дітей, живуть без документів.

Водночас на думку опитаних мігрантів, майже половина іноземців із неврегульованим статусом хотіли б його врегулювати й залишитися в Україні.

«Результати дослідження надзвичайно важливі для всієї системи управління міграцією в Україні, - зазначила Перша заступниця Голови Державної міграційної служби України Наталія Науменко. – Для адаптації державної міграційної політики потрібне підґрунтя. Це дослідження дозволить покласти край спекуляціям щодо кількості мігрантів із неврегульованим статусом в Україні. За допомогою розробленої методології визначати, які потоки мігрантів із неврегульованим статусом прямують в Україну та з України, з якими проблемами вони стикаються, яким чином певній категорії мігрантів ми можемо допомогти врегулювати їхній правовий статус в Україні – почати розглядати питання міграційної амністії».

Наталія Науменко додала, що завдяки впроваджуваному МОМ та фінансованому Євросоюзом проєкту IMMIS Україна тепер також має ефективні бази даних та інформаційні системи для обліку мігрантів як із врегульованим, так і з неврегульованим статусом.

«Міжнародна організація з міграції переконана, що результати цього дослідження допоможуть посилити діалог про міграційні питання, включно з неврегульованою міграцією та пов’язаними з нею проблемами незаконного переправлення мігрантів та торгівлі людьми», – наголосила Заступниця Голови Представництва МОМ в Україні Елізабет Ворн. «Ми також сподіваємося, що цей діалог стосуватиметься й включення питань міграції до національних стратегій економічного соціального розвитку, що також відповідає Угоді про асоціацію між Україною та ЄС», – додала вона.

МОМ готова надалі підтримувати державні органи України, включно з розробкою політики, експертною підтримкою та технологічною допомогою на шляху до ефективного й орієнтованого на права людини управління міграцією.

Рекомендації МОМ, засновані на результатах дослідження, включають:

• Скасувати квотний принцип надання дозволу на імміграцію та розширити підстави надання дозволу на імміграцію, визнавши тривале врегульоване перебування на території України однією з підстав надання дозволу на імміграцію.
• В країнах міграційного ризику поширювати інформацію про шляхи законного в’їзду та перебування в Україні, а також про наслідки незаконного перетину кордону.
• Поширювати інформацію щодо можливостей отримання допомоги мігрантами з боку міжнародних та неурядових організацій, а також сприяти добровільному поверненню мігрантів на батьківщину.
• Покращити умови інтеграції іноземців в українське суспільство і розширити можливості отримання іноземцями законного статусу шляхом працевлаштування. Зокрема, надати право на працевлаштування іноземним студентам, дозволити перебування на території держави у разі працевлаштування за спеціальністю.
• Потрібно надати можливість частині неврегульованих мігрантів, зокрема тим, хто перебуває в країні роками і не вчинили серйозних правопорушень, мають сім’ю, роботу, отримати законний статус.
• Важливо провести новий Всеукраїнський перепис населення для розширення кола підходів для оцінки неврегульованої міграції, а також на систематичній основі здійснювати наукові дослідження.

*Дослідження «Мігранти з неврегульованим статусом в Україні» проведене в межах фінансованого ЄС та реалізованого МОМ проєкту «Підтримка управління міграцією і притулком в Україні» (IMMIS).

Наявні джерела інформації про неврегульовану міграцію, необхідність та методологія дослідження

Польовий етап дослідження: проблеми проведення та основні підсумки

Деякі характеристики неврегульованої міграції за даними опитування

Оцінювання чисельності мігрантів із неврегульованим статусом в Україні