Історія
02 вер 2022
By: Tetiana Astakhova

4 вересня в Україні відзначають День підприємця. Цього року це нагода відзначити не тільки роль бізнесу в розвитку й зміцненні економіки, а й мужність та стійкість приватних підприємців перед викликами, спричиненими повномасштабною війною. Міжнародна організація з міграції (МОМ) сприяє економічній адаптації та відновленню мікро- та малих підприємств, які постраждали від численних криз в Україні. Проєкт МОМ, що фінансується Урядом Німеччини, передбачає грантову підтримку, а також консультаційні послуги та тренінги для відновлення та підтримки бізнесу. Сьогодні ми починаємо розповідати про отримувачів грантів і сподіваємося, що їхні історії стануть натхненням для інших підприємців, які зазнають значних втрат унаслідок війни.

Зв’язки та в’язання рятують майбутнє

Власники Рубiжанської панчiшної мануфактури, брати Олег та Геннадій Місюренки, вперше замислились про релокацію бізнесу ще у 2014 році, коли війна була зовсім поруч. Тоді, попри сусідство з лінією розмежування, це підприємство на Луганщині продовжило працювати. Утім, втрата частини ринків збуту в Луганській та Донецькій областях підштовхнула підприємство шукати виходи на всеукраїнський рівень. Співпраця з відомим львівським брендом шкарпеток Dodo socks допомогла зацікавити нових замовників як в Україні, так і в країнах ЄС.

Співвласник фабрики Геннадій Місюренко. Фото: МОМ/Тетяна Астахова

На підприємстві працювали 162 людини, переважно жінки. Брати Місюренки допомагали команді з навчанням та облаштовували комфортні умови праці. Також підприємство займалося благодійністю: опікувалось дітьми з інвалідністю та фінансувало дівчачу футбольну команду.

За кілька тижнів до початку повномасштабної війни в лютому 2022 року фабрика придбала в кредит дороге італійське обладнання та виграла міжнародний грант для запуску нової лінійки продукції та виробництва на експорт. Стрімкий розвиток подій змусив керівництво починати пошук приміщення для часткового перенесення виробничих потужностей та релокацію працівників до Львова. 

Реальність стала гіршою за очікування. Внаслідок обстрілів фабрика в Рубіжному була знищена. Збитки оцінили в 7 млн доларів США. 

Зруйнована фабрика в Рубіжному, Луганська область. Фото: Ольга Ушакова

Те, що залишилося від виробництва, було розграбовано. Від попереднього життя мануфактури вцілили залишки товару, сировина та найцінніше – люди. Партнери з Харкова та Одеси повернули мануфактурі товар, бо змушені були закрити свої магазини. Мануфактура також отримала 10 тонн кольорових ниток, які були замовлені ще до війни, але доставка яких затрималась. Підприємство почало частково розпродавати нитки, щоб облаштувати нове виробництво.

Підприємство виготовляло вироби для жінок, дітей та чоловіків та мало чотири власні марки. Для малюків виготовляли шкарпетки із захистом від ковзання. Машинка для анти-сліп ефекту згоріла під час обстрілів. Фото: МОМ/Тетяна Астахова

Історія Рубіжанської панчішної мануфактури — це яскравий приклад того, як люди зі Сходу та Заходу країни підтримують одні одних і в процвітанні, і в скруті. Львівські партнери забезпечили працівників житлом та надали безвідсотковий кредит для купівлі бюджетних швейних машинок.  Грант для переміщених бізнесів від МОМ дозволить придбати ще дві італійські швейні машинки для виготовлення шкарпеток високої якості.

Релокована частина команди, що розпочала відродження підприємства. Фото: МОМ/Тетяна Астахова
“Найголовніше, що в нас залишилося — це ми самі, наші вміння та досвід. Цього у нас ніхто не зможе відібрати”, — каже Ольга Ушакова, директорка Рубіжанської панчішної мануфактури з комерційного просування.

VESNA відроджується

Ці ж слова говорить й підприємниця Вікторія Маслова, яка разом із мамою Інною Скаржинською заснували в Бучі родинний бізнес — бренд доглядової косметики VESNA. На 2022 вони планували вихід на міжнародний ринок, 23 лютого фіналізували пропозицію для продажу на Amazon. Але повномасштабна війна зруйнувала бізнес. 24 лютого Вікторія та Інна втікали від вибухів, рятуючи себе та дітей. Залишки косметики та продуктів харчування зі своєї еко-крамниці в Бучі попросили роздати людям, що залишилися та ховалися по підвалах. Під час окупації виробництво та магазин були пошкоджені та розграбовані. Найбільше постраждало обладнання, без якого неможливе виготовлення косметики.

Бучу звільнили в квітні, однак продовжувати виробництво в рідному місті було неможливо через відсутність води та світла. Було й емоційно важко, адже почала з’являтися інформація про шокуючі вбивства та катування мирних жителів, а підприємниці з жахом впізнавали серед вбитих своїх знайомих та постійних клієнток. Допомогло те, що до 24 лютого бренд уже мав свої крамниці на західній Україні та продавав продукцію в цьому регіоні через мережу партнерських магазинів. Жінки вирішили перенести виробництво у Львів. Знайшли приміщення, взяли безстроковий кредит на обладнання, відремонтували та перевезли з Бучі, що змогли. 

Перша партія після відновлення виробництва та остання партія, виготовлена до війни. Фото: VESNA

Приміщення для виготовлення косметики має відповідати певним стандартам та вимогам. Це потребує додаткового ремонту та залучення коштів. Саме тому виграний грант від МОМ Вікторія та Інна планують витратити на перший внесок для купівлі власного приміщення, яке вони зможуть адаптувати  до європейських стандартів, пройти додаткову сертифікацію та виготовляти продукцію на експорт в країни ЄС.

Інна Скаржинська у відновленій лабораторії VESNA, Львів. Фото: МОМ/Тетяна Астахова
“Ми хочемо довести своїм прикладом, що українське — це якісно. Наша косметика не гірша за італійську чи французьку. Це конкурентний на західному ринку продукт,” — ділиться Вікторія Маслова.

Проєкт “Розвиток МСП: економічна інтеграція внутрішньо переміщених осіб та відновлення бізнесу” (грудень 2021 року-травень 2024 року) фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) через Німецький банк розвитку (KfW). Планується, що у рамках проєкту, більше 700 підприємств отримають  гранти від 4,5 до 20 тис. євро. Проєкт також залучає діаспору до сприяння відновленню країни та цільових підприємств, в тому числі шляхом підвищення кваліфікації, підтримання бізнесу, надання доступу до фінансів, мереж і ринків.